Удар ногою в живіт від «священника» ПЦУ – це і є «братня любов»?

Починаючи з Томоса, і особливо зараз ми чуємо від Сергія Думенка пафосні фрази про «об'єднання в дусі любові». Насправді все навпаки.

У Фастові на Вознесіння біля Покровського храму УПЦ кілька «священників» Думенка очолили очевидне бандитське захоплення. Напередодні вони влаштували «збори» невідомих людей, які «вирішили» перевести громаду до ПЦУ.

У сам день захоплення вони прикривали своїми тілесами людину з болгаркою, а один із них вдарив у живіт настоятеля Покровського храму, о. Анатолія. У тхеквондо цей фронтальний удар називається «ап чагі». Очевидно, прийом був виконаний професійно, оскільки літній священник упав і йому знадобилася допомога лікарів.

Ми знаємо безліч випадків, коли парафіян та священників УПЦ били «віряни» структури Думенка. Але удар ногою від «священника» – це щось нове у «вченні любові» від ПЦУ. У справжній Церкві після цього має бути заборона служіння. Чи віримо ми у таке? Питання риторичне.

27 травня Собор УПЦ назвав умови для діалогу із ПЦУ. Першою з них була вимога припинити захоплення. Якщо реакції Думенка на свавілля у Фастові не буде, то удар «ап чагі» в живіт священникові можна розцінювати як офіційну відповідь.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.