Коли партнери Думенко виявляються шахраями
Трапляється так, що політики, які видають себе за борців за «правильну віру» і повчають українців, до якої Церкви їм ходити, врешті решт виявляються далекими від дотримання найочевидніших християнських заповідей.
Нардеп Ігор Гузь у 2020 році називав віруючих УПЦ «тваринами» та закликав Українську Православну Церкву «покаятися та саморозпуститися».
У квітні 2022 р. він зустрівся з Думенком та обговорив з ним «допомогу Ради в активізації переходів УПЦ МП у ПЦУ», а також «синхронізував підходи та погодив взаємодію».
А зараз з’явилася інформація, що Державне бюро розслідувань розпочало проти Гузя розслідування за ознаками кримінального провадження, передбаченими ч. 3 ст. 190 КК України: «Шахрайство, вчинене у великих розмірах».
І знаючи, яким чином відбуваються «переходи» громад УПЦ до ПЦУ, навряд чи Сергій Думенко міг знайти гіднішу кандидатуру для «синхронізації підходів» у цій брудній справі.
Читайте також
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.