Про служби на окупованій та вільній Україні
Служили на Вербну, на Страсній, на Великдень. На Світлій седмиці парох із десятком віруючих водили на лузі біля свого величезного собору хороводи та співали гаївки.
Служать греко-католики і в Криму. І за них можна тільки порадіти, як і за ПЦУшників, які також спокійно проводили свої «богослужіння» в Херсоні на Великдень.
А от за парафіян УПЦ так порадіти не виходить. На вільній, не окупованій Україні у них все набагато складніше. В Івано-Франківськ величезна кількість віруючих з'їхалася на Великодні служби в єдиний відкритий храм єпархії – кафедральний собор. Інші десятки церков закриті або захоплені (зокрема й уніатами). На Львівщині саме уніати вимагали від влади заборонити діяльність УПЦ, що й було виконано у багатьох містах.
На заході та в центрі України місцева влада відновила «томосну» практику щодо переведення громад до ПЦУ, мотивуючи це війною та патріотичною необхідністю. На Великдень влада організувала трансляції лише з соборів УГКЦ та ПЦУ. Богослужіння УПЦ «не помітили».
І можна було б зробити з усього сказаного висновки, але якісь вони виходять невеселі. Нехай кожен зробить сам.
Читайте також
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».