Про «канонічний обов'язок» УПЦ з переходу до Сергія Думенка

В ПЦУ ведуть масовану атаку на єпископів, священників та громади УПЦ з метою затягти до своєї структури. Мета Думенка зрозуміла – поки в країні війна, поки багато віруючих деморалізовані та обурені раптовим нападом РФ на Україну, треба «кувати залізо». Аргументація нехитра: Москва – це ворог, отже, потрібно негайно розірвати з нею будь-які зв'язки, зокрема й духовні. А тому перехід у ПЦУ – це «канонічний обов’язок» УПЦ.

21 березня 2022 року синод ПЦУ видав ухвалу «Про надзвичайний порядок прийняття до ПЦУ». У Думенка пишуть, що значна частина єпархій УПЦ припинила поминання Патріарха Кирила, а є й ті, хто не хоче більше бути в юрисдикції МП. Ось вони й стали на меті.

В ПЦУ впевнені, що ці клірики просто мріють перейти в структуру Думенка, але от біда – їх може не влаштувати особа місцевого «архієрея». Тому керівник ПЦУ пропонує йти прямо до нього під крило в якості «ставропігій».

Зрозуміло, що Сергій Думенко для боротьби з УПЦ вдається до усіляких хитрощів. Але конкретно ця настільки дивна, що не може не викликати питання – а чому Думенко вирішив, що вона спрацює? Він, який постійно бреше, який слова Христа називає приказками, який обманув і зрадив свого вчителя, що – вважає себе кращим за інших своїх «архієреїв»?

В УПЦ є кілька священників, які від початку війни пішли до структури Думенка. Але вони зробили це зовсім не через повагу до «світської молодої людини» (характеристика Епіфанія від Предстоятеля Польської Церкви), а через величезний тиск, який зазнає УПЦ на Заході України.

Хоч би як УПЦ зараз не було важко, але це – Церква Христова. Церква, на чолі якої в Україні Господь поставив Блаженнішого Онуфрія – справжнього доброго пастиря. Ми сподіваємося, що Бог почує наші молитви, простить наші гріхи і дарує нам довгоочікуваний мир. І тоді ми зможемо у молитві та соборній єдності вирішити подальшу долю нашої Церкви, пам'ятаючи, що не ми керуємо Церквою, а Господь наш Ісус Христос. І це точно станеться без участі світських людей в архієрейських облаченнях.

Читайте також

Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР

1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.

Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?

Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.

Даєш заборону МСЕК!

Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.

Мирний перехід, кажете?

Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».