Тепер кожен фейк може стати приводом для заборони УПЦ

Чи випадковий такий потік провокацій проти УПЦ? Фото: Facebook

Фейкомети розміщують публікації у ЗМІ та соцмережах, а коли їх викривають, вдають, що нічого не сталося.

Почалася ця кампанія у перший день вторгнення зі «священника-диверсанта» біля Бучі, й продовжилася регулярними фейками щодо розміщення у храмах УПЦ зброї та окупантів. Спочатку поліція, отримуючи доноси, сумлінно обшукувала храми та монастирі. Але потім правоохоронці стали просити українців припинити потік фейків, бо вони не матимуть часу на корисну для країни роботу. Але це не допомагає.

16 березня безліч рейтингових телеграм-каналів розмістили повідомлення про затримання якогось «отця Онуфрія з Московського патріархату», який листувався з окупантами та малював на домашніх меблях букву Z. У Митрополії відразу відреагували: «У штаті УПЦ ієромонаха Онуфрія зі світським ім’ям Сергій Тарасов не існує».

Але чи випадковий такий потік провокацій проти УПЦ?

3 березня 2022 року Президент підписав зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Їх суть у наступному: якщо якогось священника засудять за ст. 111-1 (колабораціонізм), це може стати підставою для заборони всієї Церкви.

Тому, читаючи черговий фейк, треба розуміти – він може бути провокацією, яка спрямована на знищення всієї УПЦ.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».