Коли бреше патріарх – це особливо неприємно

Патріарх Феодор під час візиту до Одеси. Фото: Єдина Одеса

Глава Олександрійської Церкви патріарх Феодор видав несподівану заяву про Україну та українців. У ній дві основні тези:

1. За його словами, Руська Церква після отримання автокефалії у 1589 році «поневолила православних України».

2. «У 1991 році українці, які були відмінними від росіян народом, захотіли мати свою незалежність, з чим РПЦ була рішуче не згодна. Після багатьох пригод наші православні українські брати звернулися до Вселенського Патріархату, і у 2019 році набули своєї незалежної, тобто Автокефальної Церкви».

Що ж, ніби нічого особливого, риторика в стилі Думенка, Зорі, чи патріарха Варфоломія. Кожен має право на власну думку, в тому числі й патріарх Феодор, особливо якщо вона аргументована та (головне) послідовна. А ось із цим у глави Олександрійської Церкви великі проблеми. Нагадаємо деякі його недавні висловлювання щодо обох пунктів.

1. У 2016 році з приводу «поневолення» українців Руською Церквою патріарх Феодор говорив журналістам «РИА Новости» дещо інше: «Із самого початку, коли виникла проблема церковного розколу, Олександрійський патріархат і я як його представник зайняли таку позицію, що Українська Церква є невід’ємною частиною Руської Православної Церкви». А коментуючи 10 років, проведені в Одесі, він сказав: «Мені довелося познайомитися з багатьма дуже хорошими людьми, але найголовніше – я познайомився з руським народом, мені відкрилася краса його серця, його простота та щирість почуттів».

Погодьтеся, не надто дипломатично називати громадян України руським народом. Але, повторимося, це його слова, з яких зовсім не випливає, що «РПЦ поневолила українців».

2. Про прагнення з 1991 року до незалежності від РПЦ. Оскільки з 1990 року УПЦ уже мала статус широкої автономії та реальну самостійність від РПЦ, неважко здогадатися, що патріарх Феодор говорить про розкольників. Тому нагадаємо його слова про Філарета, Думенка та Кº, сказані трохи раніше, у 2018 році: «Якщо схизматик Денисенко хоче повернутись у лоно Церкви, то йому необхідно звертатися туди, звідки він пішов. Те, що відпало, має повернутися туди, звідки відпало». Як бачимо, він пропонував Філарету повернутися до РПЦ. А у 2015 р. патріарх заявляв наступне: «На жаль, приходять ззовні якісь люди (йдеться про УПЦ КП – Ред.) та нав’язують українському народові ці протиріччя. Як православний ієрарх я прошу віруючих в Україні залишатися під омофором канонічного глави Української Церкви – Митрополита Онуфрія».

Наведені цитати – далеко не єдині, до 2019 року патріарх Феодор зробив таких заяв дуже багато. І тим більш разючий контраст із його нинішніми словами. І мимоволі виникає думка – ну не міг архієрей миттєво змінити свою думку на протилежну. Десь він кривить душею, каже неправду – або тоді, або зараз. І де б це не було, у будь-якому разі брехня – це брехня. І в устах предстоятеля стародавньої Церкви вона виглядає особливо огидно.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.