Лінчований «ісус-флойд» та Україна: що спільного?

Робота Келлі Латімора

Є у США такий художник, Келлі Латімор. Він пише «ікони» в авторському стилі. На одній із них чорношкіра «богородиця» тримає на руках «ісуса» у вигляді знаменитого Джо Флойда, убитого поліцією грабіжника. Сам Латімор прямо говорить, що «ікона» написана ним на замовлення його партнера для популяризації Флойда, але містить деякі «канонічні відступи»: «Фігура Христа на руках не має отворів, тому що його лінчували». Чому лінчували? Це така концепція, адже саме так білі вбивали негрів. Як каже «іконописець», хрест, поставлений поряд з деревом для лінчування, «може допомогти нам побачити Ісуса в Америці в новому світлі, і тим самим дати можливість людям, які стверджують, що слідують за ним, стати проти переваги білих і всякої несправедливості».

Чому ми про це пишемо? Адже ця тема дуже далека від нас. Далека, але не так, як нам здається. Справа в тому, що ця «ікона» повішеного «ісуса-флойда» повсюдно популяризується в Католицькій та Єпископальній Церквах. З 2020 року вона знаходиться у вівтарі Єпископальної (Англіканської) церкви у Сент-Луїсі (США). Інша її копія з березня 2021 року висить у каплиці Католицького університету США. Після завершення форуму «Місяць чорної історії католицького права» католицький священик освятив це єретичне зображення святою водою.

І все ж, до чого тут Україна? Дуже навіть до чого. Хіба «зарахування» Шевчуком убитих на Майдані до ангельського світу – не з цієї серії? Чи не з цієї серії слова про паралелі Майдану з Голгофою чи про майданну «Великодню жертву українського народу»? У США – Флойд, у нас – «небесна сотня». Різниця лише в іменах. Ну, а принцип сформулював Сергій Думенко: «Церква має відповідати на виклики часу, тому дуже важливо, щоб священики змінювалися, удосконалювалися, розуміли сучасні потреби суспільства».

Те, як «церква має відповідати на виклики часу», ми бачимо скрізь. У США це раболепність перед БЛМ та ЛГБТ, в Україні – перед Майданом та націоналізмом. У тій же Єпископальній церкві Сент-Луїса, де висить «ікона» Флойда, регулярно відбуваються семінари з підтримки содомітів та трансгендерів. В українських розкольників та уніатів такого немає. Але це лише питання часу – система догодження суспільству в них ідентична американській. Але справжня Церква ніколи не відповідає на виклики часу. Вона поза часом, вона вища за будь-які «потреби суспільства». Апостол Павел каже нам: «Ісус Христос учора і сьогодні й навіки Той самий» (Євр. 13:8). І той, хто вважає інакше – йде в протилежний від Христа бік.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».