Вакцинований/невакцинований: нас розділяють ще й тут?

Протестувальники проти примусової вакцинації. Фото: Клименко тайм

В урядовому кварталі проходять масові протести проти примусу до вакцинації. Люди, які приїхали з різних міст України, заявляють про свій протест, перекривають дороги і сваряться з водіями, які не можуть проїхати у своїх справах. Хтось їх гаряче підтримує, оскільки зараз люди без ковід-сертифікатів практично викреслені з життя, хтось, навпаки, засуджує і обурюється, мовляв, вони тільки заражають інших і шкодять суспільству. У будь-якому випадку атмосфера біля Ради далека від доброзичливої.

І це зрозуміло – останнім часом пристрасті навколо вакцинації продовжують розпалюватися. Причому не тільки у нас. Нещодавно папа вакцинувався втретє (!), вчора те ж зробив глава Кіпрської Церкви Хризостом, причому ще й заявив, що «вакцинуватися повинні всі». Глава ВЗЦЗ МП наполегливо розповідає, що вакцини захищають «на 90%, 96%, 99%». В Україні глави і представники УГКЦ, ПЦУ, іудеїв і мусульман випускають ролики із закликами до вакцинації. В той же час практично кожен із нас знає людей, які після вакцинації хворіють на ковід, причому багато хто – важко. Тому люди задаються питанням – якщо вакцини не такі ефективні, якщо після них точно так само заражаються і заражають, чому нас відверто примушують вакцинуватися? Адже дуже багатьох поставили перед вибором – або вакцина, або робота (з усіма витікаючими наслідками). Чому влада підписала з виробниками вакцин відмову про відповідальність за можливі ускладнення? І чому щеплення пропагують представники релігії?

Можна помітити, що практично всі конфесії підтримали українську владу в пропаганді вакцинації. Крім УПЦ.
У Церкві вважають, що до вакцинації не можна примушувати, що людина повинна мати право відмовитися, усвідомлюючи при цьому повну відповідальність за своє здоров'я і здоров'я своєї сім'ї. Учора із заявою проти примусу щепитися виступила Вінницька єпархія. Трохи раніше на добровільності вакцинації акцентував увагу керуючий справами митрополит Антоній. Але головна його думка, що нам, християнам, не можна ворогувати: «Якщо ми вважаємо, що наш брат неправий, його варто м'яко і ненав'язливо просвітити. Якщо він не готовий слухати наші моралі, варто залишити його в спокої і помолитися про його напоумлення... Згадаймо слова нашого Господа: "По тому пізнають усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою"».

І владика абсолютно правий. Зараз наше бідне суспільство намагаються до всього іншого розділити ще й по лінії щеплений/нещеплений. І нам, християнам, потрібно цьому протистояти.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.