Хелловін – «володар мух», або Дозволь собі бути дияволом
Хелловін – справжній маскарад пекла. Кадри з фильму «Вечірка на Хелловін»
Одним із проявів нашого богоОбразу є прагнення до краси, гармонії, миру. Зло, каліцтво, спотворення створеного Богом буття мало б викликати в людини лише жах відторгнення. Нам не властиво отримувати смакову насолоду від калу, ми не можемо із задоволенням нюхати сморід і злість. Так само в нормі душа людини мала б з огидою дивитися на весь цей маскарад пекла, який називається «святом» Хелловіна. Проте він не тільки перейшов межі містечкового фольклору, а навіть набув статусу міжнародного.
Що стоїть за такою популярністю насправді? Відповісти це питання буде нескладно. У душі дуже багатьох, якщо не сказати більшості людей є магніт пекла. Він тягне нас до першоджерела сил зла, що мають колосальну владу над будь-якою людиною, яка усвідомлено та осмислено з цим злом у собі не хоче боротися.
Одним із найдієвіших зовнішніх способів захисту від прояву зла в людині є система державної влади. Вона має монополію на насильство і право карати злочинців. Страх за життя і здоров’я були і залишаються єдиним засобом, який пригнічує зовнішній прояв людського пекла. Тому закони нам данються як норми суспільного життя, а страх покарання – головний чинник їхнього дотримання.
У душі дуже багатьох, якщо не сказати більшості людей є магніт пекла.
У страшному за змістом, але правдивому по суті романі Вільяма Голдінга «Володар мух» показано, яка навіть невинна дитина у своїй глибинній суті – у кожній живе садист і вбивця. І сучасна психологія це довела експериментально. Згідно з дослідами, щонайменше 58% дівчаток і 38% хлопчиків носять у собі завуальовану жорстокість.
Дівчатка жорстокіші, ніж хлопчики, за всіма категоріями, крім відкритої жорстокості. Але це доти, доки їм не дали можливості виявити її «законним» способом. Без будь-яких психологічних дослідів будь-який педагог може підтвердити той факт, що добрі, милі діти, збираючись у групу, можуть легко перетворюватися на жорстоких звірят, особливо якщо серед них з’являється «ізгой» з фізичними або психічними недоліками. Він стає мішенню для моральних, а нерідко і фізичних знущань своїх однолітків.
Багато хто чув про «Стенфордський експеримент», проведений американським психологом Філіпом Зімбардо. Несподіваним для самих дослідників фактом виявилося те, що у кожному третьому досліджуваному були виявлені садистські нахили.
Підтвердженням таких самих сумних висновків був і експеримент сербської художниці Марини Абрамович, під час якого вона протягом шести годин дозволяла відвідувачам виставки робити з собою все, що завгодно. Вже за три години на ній зрізали лезами весь одяг, а за годину ними ж стали різати шкіру. За шість годин жаху цього експерименту Марина встигла посивіти.
Навіть добрі, милі діти, збираючись у групу, можуть легко перетворюватися на жорстоких звірят, особливо якщо серед них з’являється «ізгой».
Якщо хтось із читачів думає, що це все не про нього, що він точно не такий – не потрібно поспішати з висновками. Якщо ви відчували у своєму житті неконтрольовану лють, гнів, бажання, щоб на чиюсь голову впав «гнів Божий», якщо ви були готові когось вбити, знищити, то у вас також живе магніт пекла. Скільки разів я переконувався в тому, що багато християн сподіваються не стільки воскресіння мертвих, скільки вічних мук грішників.
Сучасна історія теж дає нам безліч прикладів того, як знаходячи повну свободу і безкарність, людина перетворюється на звіра. Рух БЛМ, історія т.зв. «кольорових революцій» показує, як натовп колись законослухняних громадян, сп’янілий від вседозволеності, грабує магазини, громить авто, знущається з поліцейських і т.п.
Наявність магніту пекла в душі людини набула втілення і в кінематографі. Є ціла жанрова течія, де за сюжетом людині дозволяється реалізувати своє зло згідно з тим чи іншим сценарієм. Правда життя в тому, що якщо зараз у нас відібрати систему покарань за порушення закону і дати свободу волі без жодного обмеження, світ перетвориться на філію пекла в пекельному ступені.
Але на жаль, це ще не вся сумна правда про те, хто ми є насправді і що являємо собою. Держава за бажання може легко відкрити скриньку Пандори нашого серцевого пекла і зробити зі своїх підданих кероване звірине стадо.
Експеримент Зімбардо неодноразово повторювали й інші вчені – і з тими ж самими результатами. Висновок його сумний. Практично всі люди мають темні сторони, і вони бездумно підкорятимуться авторитету, виконуючи будь-яку, навіть найнемислимішу і найжорстокішу вказівку начальства. Історія нацистської Німеччини тому підтвердження. Зразкові глави сімейств, які любили своїх дітей і дружин, вчені, які мали чудову освіту, люди, які захоплювалися музикою, живописом, поезією, проводили витончені садистські досліди над дітьми в концтаборах. Милі жінки, які душі не чують у своїх чоловіках і дітях, відправляли в газові камери безневинних в’язнів без жодних докорів сумління.
Сучасна історія теж дає нам безліч прикладів того, як знаходячи повну свободу і безкарність, людина перетворюється на звіра.
Вихід із цього глухого кута лише один – побудова істинної ієрархії авторитету. Тобто. якщо для християнина авторитет Бог, Слово Боже, Його заповіді, то будь-які розпорядження, накази, які входять у суперечність із цим законом вищої правди, він визнає як нікчемні і такі, що не мають сили.
Усе вищесказане має пряме відношення до Хелловіну. Це «свято» – санкціонована можливість випустити назовні внутрішнє зло, показати свою солідарність із силами пекла. Це парад сил диявола в людському суспільстві, така собі перекличка воїнів дна, тих, хто готовий не тільки в день Хелловіна зовні, але щодня й потаємно служити дияволові своїм життям.
По суті, кожен із тих, хто готовий сьогодні взяти участь у цьому параді сил зла, показує свою готовність стати і його втіленням на землі. Такі люди йдуть на поклик безодні, визначаючись із вектором, яким їх душа рухатиметься спочатку у часі, а потім і у вічності. І вибір цей дуже страшний.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.