Нові нападки ТСН: Як УПЦ виявилася в Чорногорії куратором Кремля і Сербії

ТСН знову атакує Українську Православну Церкву. І знову атаки цього каналу виглядають абсурдними, агресивними і вкрай непрофесійними. Цього разу Алла Мазур з товаришами звинуватила Блаженнішого Онуфрія в роботі на Кремль і Сербію, а також у протидії НАТО.

«Просто на очах усього світу Кремль провів блискавичну спецоперацію. Але найдивніше, одну з головних ролей у цьому церковно-політичному детективі, який експерти називають "троянським конем" для НАТО, відіграли українські попи Московського Патріархату», – запевняє глядачів телеведуча Алла Мазур.

Все це виглядає як веселий розіграш, але журналісти «Плюсів» вкрай серйозні. Більше 10 хвилин вони переконують глядачів, що інтронізація нового глави Чорногорсько-Приморської митрополії, суто внутрішня подія церковного життя, – це насправді диверсія Москви проти Чорногорії, яку Кремль здійснив руками українських ієрархів.

ТСН: «Сербська Православна Церква, підтримана російською, з її українським філіалом, вирішила ввести на посаду нового сербського митрополита... Кремль бере на себе роль стратегічного партнера Сербської Церкви. І призначає кризовим менеджером українського панотця Московського патріархату».

Давайте розберемо ситуацію в Чорногорії і претензії від ТСН. Отже, 5 вересня 2021 року в Цетінському монастирі пройшла інтронізація нового глави Чорногорсько-Приморської митрополії Сербської Церкви Іоанникія. Саме тут вже кілька століть традиційно проходять інтронізації Чорногорсько-Приморських митрополитів. Як ми знаємо, інтронізація нового предстоятеля – виключно церковна і виключно мирна подія. Але цього разу миру не вийшло. І зовсім не з вини Церкви. Кілька десятків, а може й сотень радикалів, організованих президентом Джукановічем, в знак протесту проти інтронізації митрополита Іоанникія влаштували погроми і заворушення. Вони нападали на правоохоронців, палили фаєри і підпалювали шини. У числі активістів були помічені ватажки чорногорських розкольників – Михайло Дедеіч і Боян Бойович, за співслужіння з якими Сергій Думенко в 2019 році вибачався перед колишнім митрополитом Чорногорсько-Приморським Амфілохієм.

Активісти перекрили барикадами дорогу з Подгориці в Цетінє і повністю блокували місто. У результаті ієрархи Церкви змушені були добиратися на інтронізацію в Цетінє вертольотами.

Прибуття ієрархів Сербської Церкви в Цетінський монастир. Фото: RTCG

Зверніть увагу, що Патріарх Порфирій і митрополит Іоанникій виходять з вертольота і повертаються до нього під прикриттям антиснайперського щита. Навряд чи правоохоронці використовували б його без причини. Значить, існувала реальна загроза вбивства. Та й самі журналісти ТСН використовують вираз «антитерористична інтронізація». Про загрозу терористичного акту говорить навіть Євстратій Зоря: «Це був контртерористичний захід».

Втім, в очах ТСН люди, які здійснювали замах на життя архієреїв – ніякі не терористи, а просто небайдужі громадяни, на яких російська пропаганда вішає ярлик екстремістів: «Чорногорські громадяни, яких роспропаганда таврує екстремістами, барикадують в’їзди в місто». Ну, а якщо в Росії когось називають екстремістами, значить для ТСН ці люди – практично герої.

І ось, на думку Мазур, цивілізоване суспільство потрясли кадри з вертольотом. Але не тому, що в сучасному світі православним архієреям може загрожувати небезпека вбивства, а тому, що їх життя захищає спецназ: «Кадри, де церковники летять армійським вертольотом, а потім ховаються за спецзагоном, приголомшили цивілізований світ. Чому православним отцям знадобилася підтримка автоматників?». Яке цікаве питання від Алли Мазур. Відповімо на нього. Зазвичай спецназівці працюють там, де є реальна загроза для людського життя.

Але складається враження, що для ТСН захищати своє життя – це мало не ганьба. Журналісти насміхаються, що через загрозу терористичної атаки інтронізація не пройшла так урочисто, як повинна була.

На ТСН впевнені: цивілізований світ приголомшило те, що архієреї Церкви скористалися захистом спецназу з автоматами. Фото: скріншот ютуб-каналу ТСН

ТСН: «Про пафос церемонії довелося забути, нового митрополита помазують під прикриттям автоматників. Втім, куратор задоволений».

В цілому, все як завжди у ТСН: активісти, що влаштовували заворушення і загрожували життю архієреїв – це герої, а їх потенційні жертви – труси і негідники.

Але повернемося до архієреїв Української Православної Церкви.

На самому початку програми автори багатозначно демонструють прибуття в Чорногорію делегації УПЦ і обставляють це мало не як візит агентів-диверсантів.

ТСН: «Цивільний літак, що летить з України на землю Чорногорії, доставляє дуже важливих пасажирів. Парочка щойно прибулих – це нагороджені путінськими нагородами "дружби" топ-менеджери Української православної церкви Московського патріархату – керуючий її справами митрополит Антоній і митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій».

Автор особливо виділяє два слова, вимовлені митрополитом Сергієм, і будує на них цілу конспірологічну теорію.

ТСН: «Саме він після обіймів і поцілунків вимовляє слова "перемога буде". Про яку ж перемогу йдеться?»

Як нам вдалося з’ясувати в учасників зустрічі, йшлося про Воскресіння Спасителя. Що, як Христос здобув перемогу над смертю, так і Церква переможе в духовній боротьбі, і сили пекла не переможуть її. А що ж мали на увазі в ТСН? Мабуть, перемогу в проведенні інтронізації в Цетінє. Але коли ієрархи УПЦ летіли в Чорногорію, то ніяка перемога і не була потрібна, оскільки не було ще ніяких погромів від активістів.

Тоді в чому ж логіка ТСН? Невже вони вважають, що це ієрархи УПЦ спочатку організували заворушення прихильників Джукановича, а потім забезпечили над ними перемогу?

ТСН: «Все сталося, як і обіцяв митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій напередодні главі Сербської церкви в Чорногорії: "Перемога буде!"».

Для нормальної людини це звучить смішно, але ще смішніше натяки, що даний візит архієреїв УПЦ, а в 2020-му р. – візит Блаженнішого Онуфрія – це якась шпигунська спецоперація Кремля проти чорногорської державності.

ТСН: «Кремль бере на себе роль стратегічного партнера Сербської церкви і визначає кризовим менеджером українського панотця священика Московського патріархату... Фактично куратором від Московського Патріархату ситуації в Чорногорії був призначений Онуфрій. Він навіть туди виїжджав і брав участь у деяких заходах».

Братський візит Блаженнішого Онуфрія в Чорногорію в 2020 році в ТСН назвали приїздом куратора. Фото: СПЖ

Що на це сказати? Чи справді візит архієрея в іншу країну – це ознака роботи на спецслужби?

Давайте згадаємо, що Церква в Чорногорії і Церква в Україні – це одна і та ж Христова Церква. Просто розташована на різних територіях.

Ми знаємо, що в сусідніх селах дуже часто священики з парафіянами приходять один до одного в гості на храмові свята. Чи означає це, що вони тим самим хочуть захопити владу в цьому селі? Ні, вони всього лише відвідують своїх братів і беруть участь у спільному богослужінні. Саме так й ієрархи і священики однієї Церкви відвідують ієрархів іншої, беруть участь у соборних богослужіннях, хресних ходах, поділяють радість свят або свячень нових єпископів.

Можна згадати, що на інтронізацію Блаженнішого Онуфрія приїхали делегації всіх Помісних Церков, у тому числі і Константинопольської. Чи означає це, що ТСН вважає фанаріотів диверсантами Ердогана, що працюють проти української держави? Звучить відверто нерозумно. Але, на жаль, центральні українські ЗМІ на чолі з ТСН з року в рік займаються відвертою антицерковною пропагандою, причому самого примітивного рівня. За ці роки склад цих пропагандистів оновився, деякі журналісти були змушені змінити імідж, але свою риторику не змінили. І це сумно. Але ми знаємо, що Бог осміяний бути не може, не віддасть Він на поталу і свою Церкву. І в Чорногорії, і в Україні люди публічно заявляють про підтримку своєї віри, своєї Церкви. Заявляють, тому що для них Церква – це не політичні чвари, Церква – це дорога у Вічність. Так, і у нас, і в Чорногорії є сили, які це дратує. Але чи може нам нашкодити їх наклеп? Послухаємо, що говорить про це Блаженніший Онуфрій:

«Вони хочуть, щоб ми забули про Вічність, щоб ми залишили це і займалися земними, політичними чварами, яким немає кінця і краю, і які завжди закінчуються безславно. У політиці сьогодні "осанна", завтра – "розіпни". Люди хочуть, щоб Церква змінювалася як політичні течії. А Церква не може змінюватися, тому що правда Божа незмінна. Христос сказав, що в цьому світі тих, хто захоче йти за Ним, будуть гнати, ненавидіти і проклинати. Так що це наша дорога, дорога Церкви.

Наша Церква називається "Церквою войовничою", тобто вона протистоїть злу. А якщо вона протистоїть злу, то зло на неї озброюється. Церква ніколи з цієї дороги не зійде. І я хочу бути в цій Церкві, не хочу відпасти від цієї Церкви. І сповідувати те, що сповідує Церква – любити людей, робити добро людям. А що вони скажуть за це про мене – це Бог їм суддя».

Читайте також

«Свинопас» і «Ферзь»: кого ПЦУ ставить за приклад?

Два роки тому Епіфаній навів приклад «єпископа» УПЦ КП, який повернувся до ПЦУ у сані «архімандрита». Тепер цей «архімандрит» потрапив у скандал. Що це означає?

Без Помпео: Початок кінця міжнародної підтримки проєкту ПЦУ?

Колишнього глави Держдепу США Майкла Помпео не буде в адміністрації нового президента США Дональда Трампа. Що це означає для ПЦу?

Рейдерський майстер-клас від ПЦУ в Черкасах: Як чуже стає «своїм»

Представник ПЦУ Іоанн Яременко записав відео з кабінету митрополита Феодосія Черкаського, в якому показав, як користується його особистими речами. Що це означає?

Автономія УПЦ та усунення Донецького митрополита

24 жовтня 2024 року Синод Руської Православної Церкви ухвалив рішення звільнити митрополита Іларіона з кафедри Донецької єпархії та відправити його на спокій. Що означає це рішення для УПЦ?

Які таємниці про СПЖ вивідала СБУ через свого агента?

Днями співробітники СПЖ Андрій Овчаренко, Валерій Ступницький та Володимир Бобечко, а також священник Сергій Чертилін отримали звинувачувальні акти у справі про держзраду.

Три загадкові Синоди, чи що вирішили щодо УПЦ?

Цього тижня відбулися засідання трьох Синодів різних православних Церков – УПЦ, РПЦ і Фанара. Що ж вони вирішили щодо існування Церкви в Україні?