«Будемо різати як свиней»: ПЦУ знову демонструє християнську любов
Спроба захоплення храму в селі Вербовець. Фото: УПЦ
У селі Вербовець Вінницької області все відбувалося по обкатаній при Порошенко схемі. Місцеві «патріоти» провели збори жителів села (не церковної громади), і «постановили» перевести храм в ПЦУ. Одіозний вінницький чиновник Салецький (начальник відділу ОДА у справах національностей та релігій) всупереч позиції громади УПЦ «перевів» її в ПЦУ.
Ну і натхнені «перемогою» активісти прийшли до Покровського храму з заточеною арматурою і зажадали ключі від «їх власності».
Священика і членів громади, силами яких храм був нещодавно відреставрований і побудована нова трапезна, штовхали і били. З настоятеля зірвали хрест. Ну а тим, хто намагався чинити опір, пригрозили: «Будемо різати як свиней!».
Двері храму зламані, громада УПЦ буде оскаржувати дії ПЦУ і Салецького в судах.
Ну і до приїзду патріарха Варфоломія в Україні з’явився черговий релігійний осередок ворожнечі і ненависті. Як то кажуть, «героям – слава».
Читайте також
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.
Керівний принцип Шарікова
Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.