Чому не можна фоткатися з ПЦУ-шниками?

Ігуменя Серафима на заході з Олександром Драбинком. Фото: Олександр Драбинко

Невідомо, що саме спонукало ігуменю взяти участь у цій фотозйомці, і за яких обставин вона відбувалася. Але, здається, подібні фото все ж таки неприпустимі, адже Драбинко не лише є представником ПЦУ, яка всіма силами добивається знищення Церкви, він також особисто брав участь у захопленні кількох православних храмів. Виходить, що це фото свідчить про таке:

По-перше, це певна форма солідарності із ворогами УПЦ. Виявляється, з ними цілком можна стояти поряд, посміхатися та фотографуватися. Це різко контрастує з тим, як церковні канони наказують поводитися з розкольниками та єретиками, а також з тим, як поводилися з ними багато святих.

По-друге, це може ввести в оману про перспективи об'єднання з ПЦУ. Хтось може вирішити, що попри всю неканонічність і ворожість ПЦУ, все одно справа закінчиться об'єднанням. То навіщо ж зараз наполягати і чинити опір?

По-третє, це неповага, м'яко кажучи, до тих, хто постраждав від прихильників ПЦУ. До вигнаних зі своїх храмів громад, до побитих священників і вірян, до в'язнів совісті, що сидять за ґратами. Виходить, ви там собі сидіть і терпіть, а ми з посмішкою будемо фоткатися з вашими гонителями.

По-четверте, у цьому є певне лицемірство. З одного боку, ми закликаємо віруючих захищати свою Церкву, стійко стояти у вірі, не піддаватися на погрози та улесливі обіцянки. А з іншого – мило позуємо з ворогами Церкви перед фотокамерами. «Тисну руку, обіймаю», – чи що?

Читайте також

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.

Заборона УПЦ та Євангеліє: очевидні паралелі

20 серпня 2024 року назавжди залишиться для України ганебною датою.

Кров Його на нас і наших дітях?

Зеленський похвалив Раду за ухвалений закон «про духовну незалежність» і пообіцяв обговорити його з «представниками патріарха Варфоломія». Він переконаний, що заборона Церкви «зміцнить Україну».