«Диванні віруючі»: чому хресні ходи УПЦ ми бачимо, а ПЦУ – ні?

Хресний хід УПЦ в Одеській області

У свідомості «патріотів» легко уживаються взаємовиключні речі. Ще вчора-позавчора ПЦУ та її медіа-ресурси тріумфували з приводу публікації одного з соцопитувань, де було сказано, що прихильників ПЦУ нібито набагато більше, ніж віруючих УПЦ.

Сьогодні вони ж масово обурюються, що 10-тисячний хресний хід УПЦ під Одесою паралізував автомобільну трасу. Мовляв, «прихильників РПЦвУ» було настільки багато, що автомобілісти змушені були годинами чекати проходу колони.

Не будемо стверджувати, що віруючі винні в незручності водіїв, врешті-решт, маршрути хресних ходів завжди затверджуються владою, і саме влада несе відповідальність за будь-які організаційні питання. Звернемо увагу на інше.

Одеський хресний хід «Від Володимирської до Тихвінської» – тільки один з ходів, які зараз проходять в УПЦ. Тільки-но закінчився 20-тисячний хресний хід до Хрещатицького монастиря на Буковині. Зараз проходить масовий хресний хід з Рівного до Онишківців. Ми сподіваємося, що 27 липня ніщо не завадить УПЦ провести в Києві хресний хід, присвячений Дню Хрещення Русі, де будуть сотні тисяч віруючих.

Але питання – де ж хресні ходи ПЦУ, «наймасовішої церкви»? Адже згідно з «об’єктивними» соцопитуваннями, ПЦУ і так була найбільшою «церквою», а в порівнянні з 2020 роком зросла ще на 10%. Де ж її мільйони? Де її міць?

«Українську ходу», єдиний хід, який розкольники завжди проводили 28 липня, цього року скасували. І не складно здогадатися чому – занадто великий контраст у числі учасників після хресного ходу УПЦ. Щоб не ганьбитися самим і не ганьбити патріарха Варфоломія, який готується прибути до України, і було прийнято таке рішення.

Останнім часом у суспільстві з’явився термін «диванні патріоти». Ними називають людей, які активно декларують свій патріотизм, але роблять це виключно у віртуальній реальності. Ніякої особистої участі в допомозі своїй країні від них ніхто не бачить.

Схоже, аналогічну ситуацію ми можемо спостерігати і щодо членів ПЦУ. У віртуальному просторі їх декларується багато, ну а в храмах і на хресних ходах їх майже немає.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.