8 липня… Київ… Охматдит…

Пацієнти Охматдиту після влучення. Фото:Страна

На третьому році війни багато хто вже звик до того, що щодня гинуть люди, руйнуються будинки, калічаться долі. Але трагедія, що сталася сьогодні, просто вражає своєю жорстокістю та цинізмом. Ракетний удар припав по дитячій лікарні, відділенню, де хворі на онкологію діти борються за своє життя. Немає слів, немає навіть сліз… Діти, їхні матері та батьки, їхні близькі, які й так уже сьорбнули горя сповна через страшний діагноз… І ось туди, де для них засвітився промінчик надії на зцілення, прилітає ракета, щоб забрати у них цю надію і навіть саме життя. Що може бути більш жорстоким і нелюдським? Сьогодні зло показало людству свій звірячий оскал.

Закривавлені діти... Крики та стогін з-під завалів... Дві тисячі років тому такі ж крики лунали у Віфлеємі, коли воїни царя Ірода вбивали немовлят. Вбивали тому, що цьому нікчемному царю дуже хотілося залишитися при владі. Рівно з цієї причини сьогодні в Києві постраждали невинні діти. Просто комусь у комфортних, високих кабінетах потрібно було надіслати своїм опонентам «сигнал». Комусь треба посилити свою переговорну позицію. Комусь треба втриматись при владі. Довести всім, що його країна велика та могутня. У високих кабінетах посилають «сигнали», за які безневинні діти розплачуються своїм життям.

До якого ступеня озвіріння ми дійшли? Чи не час уже зупинитися?! Чи не час усім, від кого це залежить, зробити все, щоб такого не було? Подумайте всі, хто воює за владу, велич, гроші, престиж, дипломатичні позиції та інше для себе чи своєї країни. Хто закликає боротися за російський чи будь-який інший світ. Чи варто це все тих дитячих життів, які ви занапастили?!

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.