План-конспект із виконання Божої волі

Благословляюча десниця Божа. Фрагмент ікони. Фото: ruicon.ru

Інтуїтивно ми розуміємо, що нічого в цьому світі без волі Бога не відбувається. Проте ж, якщо відійти від абстрактних роздумів і зосередитися конкретно на своєму житті, то розумієш, що Божа воля далеко не завжди очевидна. Кожен, напевно, стикався з проблемами, вирішення яких не лежить, що називається, на поверхні. Доводиться кидатися, думати як вчинити, але бути впевненим у правильності обраного шляху ніяк не виходить. «Без Духу Святого... нікому неможливо пізнати волю Божу», – говорить преподобний Макарій Великий і в цій його настанові – рішення багатьох наших питань. Але зі стяжанням благодаті Святого Духа у нас, як правило, є деякі проблеми. І тому нам доводиться рухатися «на дотик», досвідченим шляхом осягаючи правильність або неправильність прийнятих рішень.

Для християнина не існує фатуму чи долі, тому і відповідальність за зроблені дії максимальна. Ми люди порочні, тому давайте звернемося до допомоги тих, хто вже пройшов «школу життя» і досяг у ній святості. У цьому плані звертає на себе увагу твір святителя Іоанна Тобольського (пам'ять 23 червня) під назвою «Іліотропіон, або кмітливість із Божественною волею». Праця ця досить велика і ми зупинимося на деяких настановах, які мають пряме відношення до порушеної теми.

Думка святителя Іоанна про те, що «досконалість послідовника Христового заснована на любові до Бога і ближнього» очевидна, однак її все одно потрібно не тільки постійно тримати в голові, але і прагнути реалізовувати в конкретних вчинках, словах або відносинах. Це, якщо завгодно, запорука успіху будь-якої справи і рішення саме в ключі християнського життя.

В мережі я якось натрапив на ряд порад для водіїв, які дозволяють мінімізувати ризик потрапляння в ДТП. Ясна річ, що це не гарантія безпеки, тому що на дорозі є і інші учасники руху, не завжди з правилами. Але, коли ти особисто робиш все можливе, щоб уникнути трагічної ситуацій на дорозі, шанси не потрапити в аварію все-таки істотно збільшуються. Так і щодо пошуку і виконання волі Божої – у святителя Іоанна є ряд порад, що не гарантують, але допомагають досягти бажаного результату. Це такий трафарет, який можна і потрібно застосовувати в тих чи інших життєвих обставинах.

Перше: все, що відволікає від Бога – противно Його волі і навпаки – все, що приводить до Нього – згідно з Його волею. Це моральне мірило, яким ми «міряємо» кожну нашу дію, пам'ятаючи, що стосовно вічності не буває відтінків, ми спасаємося або ні.

Друге: воля Божа може виражатися в тих чи інших церковних постановах, в Переказі. Я розумію, що канонічне право до всіх випадків життя не застосуєш. Можливо, цього і не потрібно, є ж ще перша рада. Але з іншого боку – коли не вистачає власного морального чуття або відбуваються внутрішні коливання, то канони тут дійсно допоможуть визначитися.

Третє: постійно дякувати Богові. Ця порада прямо випливає зі слів апостола Павла: «За все дякуйте; бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5, 18). Реалізація цієї поради не тільки допомагає безпосередньо виконати волю Божу, але і благотворно впливає на стан душі як в скорботах, так і в радощах.

Четверте: вміння вислухати і почути наставників. Звичайно, тут потрібно підходити уважно й вибірково, але все одно в нашому житті є авторитетні для нас люди. Святитель Іоанн, при виникненні сумнівів, пропонує просити поради, як у духовних наставників, так і в мирських. В ролі останніх можуть виступати батьки, вчителі, вихователі і т. д.

П'яте: необхідно вчитися самостійно приймати зважене рішення. Не завжди з нами поруч трапляються люди, у яких можна спитати поради в надії отримати розумну, богоугодну пораду. І тут важливо вчитися міркувати самостійно і, по міркуванню, брати відповідальність у вирішенні на себе. «Хто сумнівається, – пише святитель Іоанн, – повинен при цьому вникнути в майбутню справу уважно і обговорити обидві чи всі його сторони, викликають сумнів; і у виборі одного з них взяти до уваги, яка з них сприятливіша волі Божій, а яка ближче нашому тілесному бажанню або пристрасті».

Шосте: процес прийняття рішення обов'язково повинен бути пов'язаний з молитовним зверненням до Бога. Краще за все, подібно до Ісусової молитви, повторювати слова апостола Павла, вимовлені негайно після його звернення: «Господи, що накажеш мені робити?» (Діян. 9, 6). Якщо ж ми не отримуємо відповіді, то святитель Іоанн радить не впадати у відчай і замислитися над тим, що можливо ми просимо щось, що веде до гріха, або ж Господь зволікає, щоб «змусити прохача частіше молитися і привчити його до терпіння для більшої нагороди».

Сьоме: в собі слід виховувати внутрішнє бажання, рішучість виконати волю Божу, навіть якщо здасться, що вона нас не влаштовує або не подобається. Незалежно від того, що стало джерелом цього рішення, потрібно його реалізовувати не розпорошуючись на виникаючі сумніви. «Виливши перед Всевидячим своє серце, він може чинити, як йому здається кращим, обирати те чи інше, відклавши всякий сумнів: він не прогнівить Бога тому, що люблячий Батько не залишає такого люблячого сина впасти в оману».

Далі у святителя Іоанна Тобольського можна зустріти ряд настанов, застосування яких є необхідною умовою виконання волі Божої. Це, можна сказати, більш докладне розкриття заповіді про любов, про яку було сказано на початку. Отже, чесноти християнського життя є наступні:

  1. Смирення в думках і вчинках.
  2. Скромність у використанні слів, думок і почуттів.
  3. У справах – правда і істина.
  4. По відношенню до ближніх – милосердя.
  5. Самому нікого не ображати, власні образи переносити.
  6. Прагнути жити з усіма в мирі.
  7. Любити і боятися Бога.
  8. Любити поклонятися Христу, бути уважним до Його страждань і Хресної Смерті.
  9. Христа ні з ким не порівнювати.
  10. У бесідах і суперечках про Христа бути мужніми, стійкими і постійними. Запитуючим відповідати сміливо і без коливань, пам'ятаючи, що сповідуєш Істину.

Такі прості і доступні повчання святителя Іоанна Тобольського. Звичайно, в цьому матеріалі я не написав чогось абсолютно нового. Всі ці поради багато християн і так знають. Проблема в тому, що їх не завжди виходить вивудити з власної пам'яті і застосувати в потрібний момент часу. А так тепер, завдяки святителю Іоанну, у нас є короткий «план-конспект», що дозволяє звернуться до нього в моменти сумнівів. Сподіваюся, що він буде і корисний, і дієвий.

Читайте також

Що я маю зробити, або яким стати

Недільна проповідь неділі дванадцятої після П'ятидесятниці.

Іоанн Предтеча загинув через свою нетактовність

11 вересня – день пам'яті Іоанна Хрестителя, пророка і Предтечі Господнього.

Вміти прощати – головна умова спасіння

Недільна проповідь в одинадцяту Неділю після П'ятидесятниці.

Віддання Успіння як нагадування про нашу смерть

Слово про пам'ять смертну.

Людина зовсім не «homo sapiens»

Проповідь до дня Божого творіння.

Про стиглість душі Божої Матері

Свято Успіння Богородиці дуже земне. Воно сповнене запахом зрілих плодів, теплом уже майже осіннього сонця і, звичайно ж, благодаттю любові Цариці Небесної. Це Її День народження.