Чи потрібно подавати до суду, якщо Вас називають агентом ФСБ?

Шкіряк публічно заявляв, що Медведчук «адепт руського миру і агент російських спецслужб в Україні.., якого потрібно судити». Також він наполягав, що політик є «прямим агентом ФСБ». Суд зобов’язав Шкіряка спростувати свій наклеп протягом 10 днів після набрання судовим рішенням чинності.

Чому це рішення важливе для УПЦ?

Ми зараз не говоримо про Медведчука – хороший він чи поганий, на його місці міг бути умовний Петров, Сидоров або Загорулько. Важливим є те, що можна (і потрібно) подавати на наклепників до суду і змушувати їх публічно спростовувати свою брехню.

Адже абсолютно ідентичні звинувачення (агент ФСБ, адепт руського миру і т.д.) священноначалля і віруючі УПЦ чують на свою адресу ПОСТІЙНО. І на «патріотичних» телеканалах, і в найвіддаленіших селах Західної України, де відбуваються релігійні конфлікти, потік брехливих звинувачень ллється не перестаючи. І хоча самі обвинувачі прекрасно розуміють, що подібні слова брехливі і абсурдні, їх це не зупиняє, в «патріотичному» середовищі це вважається навіть чимось на зразок «доброго тону». Чому?

Тому що, називаючи сусіда «москалем», ти демонструєш оточуючим свою «національну свідомість».

Тому що так роблять усі, і нікому за це нічого не буває.

Який звідси висновок?

А висновок простий. Так, ми християни, і пам’ятаємо, що потрібно підставляти другу щоку. Але тільки якщо це не провокує ворогів Церкви на «бєспрєдєл». Закон один для всіх, і потрібно максимально захищати свої права в судах. І, можливо, після N-ого судового рішення (з вимогою відшкодування моральної шкоди) черговий «патріот» перш, ніж видати звичну порцію брехні на адресу УПЦ, подумає про наслідки, і вирішить, що промовчати вигідніше.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».