Вже взялися і за митрополита Арсенія

Митрополиту Арсенію вручають підозру. Фото: СБУ

Після допиту в Слов'янську владику повезуть до Дніпра для обрання запобіжного заходу, і, судячи з пред'явлених підозр, його посадять у СІЗО.

Обшуки у Святогірській Лаврі вже відбувалися. Пильну увагу правоохоронців вона привертала вже неодноразово. Відра брудних звинувачень уже виливались на голову владики Арсенія із братією. Що ще нового хочуть знайти в Лаврі правоохоронці? Які ще докази? Яких «злочинів»?

Митрополит Арсеній мав достатню кількість можливостей залишити Лавру та Україну і уникнути неприємностей. Але він залишався в обителі, коли його ретельно перевіряли українські правоохоронці, і тоді, коли її знищували снарядами російські війська. Він завжди був на очах, не від кого не ховався, продовжував служити і опікуватися братією та парафіянами. Що ж він таке міг зробити останнім часом, щоб його хапали і садили в катівні?

СБУ повідомляє, що нібито він під час літургії назвав парафіянам адреси дислокації українських військ і таким чином передав їх країні-агресору. Було б дуже кумедно, якби не було так сумно. Очевидна нісенітниця! Якщо митрополит Арсеній хотів би здати ворогу позиції ЗСУ, невже б він не придумав нічого кращого, ніж оголошувати це на повну думку?

Все це означає лише одне: влада все більше відчуває свою безкарність і вседозволеність. Виправдовуючи все воєнним часом, вона дозволяє собі порушувати закон і права громадян, розколювати українське суспільство зсередини.

Але чи не є певною мірою сьогоднішня ситуація з митрополитом Арсенієм наслідком того мовчання щодо переслідування віруючих людей, про яке пишуть і дискутують останнім часом? Чи повинні церковні ієрархи та громадськість мовчки проковтувати, коли влада кидає у застінки того чи іншого віруючого, священника, журналіста? Чи не подаємо ми тим самим привід владі продовжувати репресії з новою силою? Чи не повинні ті, хто чинить беззаконня, стикатися не з мовчазною реакцією, а з протестом і рішучими заявами про незгоду? Адже якщо мовчати, то врешті-решт можуть прийти за всіма, незважаючи на сан та авторитет.

І ще один показовий момент. Владику Арсенія звинувачують, що він здав ворогу позиції ЗСУ та погрожують дати йому 8 років в'язниці. А журналістів СПЖ звинувачують, по суті, у тому, що вони пишуть про захоплення храмів і вимагають для них довічного ув'язнення. Виходить, що влада боїться правди більше, ніж здачі позицій ЗСУ. Дуже показовий момент! Воістину «кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрили його діла, бо вони злі» (Ін. 3, 20).

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.