Вже взялися і за митрополита Арсенія
Митрополиту Арсенію вручають підозру. Фото: СБУ
Після допиту в Слов'янську владику повезуть до Дніпра для обрання запобіжного заходу, і, судячи з пред'явлених підозр, його посадять у СІЗО.
Обшуки у Святогірській Лаврі вже відбувалися. Пильну увагу правоохоронців вона привертала вже неодноразово. Відра брудних звинувачень уже виливались на голову владики Арсенія із братією. Що ще нового хочуть знайти в Лаврі правоохоронці? Які ще докази? Яких «злочинів»?
Митрополит Арсеній мав достатню кількість можливостей залишити Лавру та Україну і уникнути неприємностей. Але він залишався в обителі, коли його ретельно перевіряли українські правоохоронці, і тоді, коли її знищували снарядами російські війська. Він завжди був на очах, не від кого не ховався, продовжував служити і опікуватися братією та парафіянами. Що ж він таке міг зробити останнім часом, щоб його хапали і садили в катівні?
СБУ повідомляє, що нібито він під час літургії назвав парафіянам адреси дислокації українських військ і таким чином передав їх країні-агресору. Було б дуже кумедно, якби не було так сумно. Очевидна нісенітниця! Якщо митрополит Арсеній хотів би здати ворогу позиції ЗСУ, невже б він не придумав нічого кращого, ніж оголошувати це на повну думку?
Все це означає лише одне: влада все більше відчуває свою безкарність і вседозволеність. Виправдовуючи все воєнним часом, вона дозволяє собі порушувати закон і права громадян, розколювати українське суспільство зсередини.
Але чи не є певною мірою сьогоднішня ситуація з митрополитом Арсенієм наслідком того мовчання щодо переслідування віруючих людей, про яке пишуть і дискутують останнім часом? Чи повинні церковні ієрархи та громадськість мовчки проковтувати, коли влада кидає у застінки того чи іншого віруючого, священника, журналіста? Чи не подаємо ми тим самим привід владі продовжувати репресії з новою силою? Чи не повинні ті, хто чинить беззаконня, стикатися не з мовчазною реакцією, а з протестом і рішучими заявами про незгоду? Адже якщо мовчати, то врешті-решт можуть прийти за всіма, незважаючи на сан та авторитет.
І ще один показовий момент. Владику Арсенія звинувачують, що він здав ворогу позиції ЗСУ та погрожують дати йому 8 років в'язниці. А журналістів СПЖ звинувачують, по суті, у тому, що вони пишуть про захоплення храмів і вимагають для них довічного ув'язнення. Виходить, що влада боїться правди більше, ніж здачі позицій ЗСУ. Дуже показовий момент! Воістину «кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрили його діла, бо вони злі» (Ін. 3, 20).
Читайте також
Про нові-старі заборони церковних ЗМІ
Влада просто переслідує будь-який ресурс, який підтримує УПЦ і каже правду про церковну ситуацію в Україні.
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».