Плід «духовної незалежності»
З цього приводу багато «патріотичних» пабликів міста вітають своїх читачів з тим, що жителі Хмельницького «нарешті звільнилися від Москви» і «отримали духовну незалежність».
Але верхнє фото якнайкраще демонструє всі «здобутки» ПЦУ: колись наповнений людьми кафедральний собор у прямому значенні цього слова порожній.
Чому ж народ України не шукає духовної свободи у храмах ПЦУ?
Відповідь на це питання бачимо на другому фото: народ знайшов цю свободу у храмах УПЦ.
І це не гучні слова, а реальність, в якій ми з вами живемо.
У той час, як представники ПЦУ громять храми УПЦ, торгують своїми храмами (як «благочинний» ПЦУ з Красилова на прізвище Хом'як) і говорять про те, що їхня церква є національною, віруючі українці просто моляться.
В інших храмах і в іншій Церкві. Так, цю Церкву сьогодні гонять, її ганьблять. Але Вона не перестає бути Церквою.
І народ це відчуває.
Читайте також
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».