Зустріч Великодня в суботу: чи припустимо?
Синод ЕПЦ. Фото: Православие.ру
Священик Елладської Православної Церкви Іоанн К. Діотіс заявив, що перенесення Синодом ЕПЦ пасхального богослужіння на 21:00 у Велику суботу означає наступне:
• православні греки зустрічатимуть Великдень разом з іудеями;
• в самий день Воскресіння Христова не буде звершена Літургія;
• у Велику суботу буде звершено дві Літургії в день;
• Воскресіння Христа сталося на другий день, а не на третій після Його розп’яття.
Все це настільки серйозно суперечить святим канонам Церкви, що викликає не просто питання, а необхідність іншим Помісним Православним Церквам реагувати на це і давати належну канонічну оцінку. Правила, які регулюють це питання, досить жорсткі.
Правило 7 Святих Апостолів: «Якщо хто, єпископ, чи пресвітер, чи диякон святий день Пасхи раніше весняного рівнодення з іудеями святкувати буде: нехай буде позбавлений священного чину».
Правило 70 Святих Апостолів: «Якщо хто, єпископ, чи пресвітер, чи диякон, чи взагалі зі списку кліру, постить з іудеями, або святкує з ними, або прийме від них дари свят їх, як-то: опрісноки, або щось подібне; нехай буде позбавлений сану. Якщо ж мирянин, хай буде відлучений».
Правило 1 святого помісного Антіохійського Собору: «Всі, хто насмілюється порушувати визначення святого і великого Собору про святе свято рятівного Великодня, нехай будуть відлучені від спілкування і відкинуті від Церкви, якщо продовжать любопрительно повставати проти доброго встановлення. І це сказано про мирян. Якщо ж хто з предстоятелів Церкви, єпископ, пресвітер чи диякон після цього визначення наважиться, до розбещення людей і до обурення церков, особливо, із іудеями здійснювати Пасху, то такого святий Собор відтепер уже засуджує бути чужим Церкві, бо став не тільки повинним гріху для самого себе, але і причиною розладу і розбещення багатьох. І Собор не тільки таких відсторонює від священнослужіння, а й усіх, хто був у спілкуванні з ними, після їхнього виверження зі священства. Вивержені ж позбавляються і зовнішньої честі, до якої вони були вони причетні по святим правилам і Божому священству».
Тобто, якщо Елладська Церква не одумається і не скасує своє антиканонічне рішення, то зробить діяння, порівнянне за значимістю, а може навіть і більше, ніж визнання «архієреїв» ПЦУ, які не мають канонічної хіротонії.
Читайте також
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.
Керівний принцип Шарікова
Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.