Чому Думенко не згоден із закликами Блаженнішого до взаємного прощення?

Блаженніший Митрополит Онуфрій та Епіфаній Думенко

«Розглядали питання, що потрібно всіх пробачити і прийняти», – іронічно пограв голосом Думенко, додавши, що це нібито особливо повинно було відноситися до «бойовиків на окупованих територіях».
«І зараз ми бачимо подібні меседжі з боку Митрополита РПЦУ Онуфрія, який нібито закликає прощати, але одночасно ми бачимо зовсім інше», – так дослівно висловився Сергій Петрович. Що мав Думенко під словами «зовсім інше» в контексті закликів Блаженнішого, так і залишилося незрозумілим, але питання не в цьому.

Війна на Донеччині триває вже 7 років. Блаженніший Онуфрій її відразу назвав братовбивчою і невпинно закликає до її припинення. Позиція ПЦУ сповнена протиріч: ми багато років боремося з РФ на окупованому Донбасі і стаємо живою стіною на шляху агресора в Європу, то ми раптом боїмося, що РФ перейде український кордон. Тепер ось Епіфаній побічно позначив, що на Донбасі ми боремося не з РФ, а «бойовиками». Тобто, людьми, якими зазвичай називають донбасців з українськими паспортами.
Але якщо це дійсно так, то чи не повинен сам Епіфаній закликати до взаємного прощення? Хоча б заради патріотизму. Адже Донбас – це Україна, і донбасці – українці, чи не так? А ніяка країна не може розвиватися і процвітати, якщо на її території йде війна.

Але головне, все ж, патріотизм не український, а Небесний. Мета кожного християнина – стати максимально ближче до Бога. І Блаженніший Онуфрій говорить просто і зрозуміло – щоб цього досягти, ми повинні виконати одну умову: «Щоб Бог нас простив, нам треба пробачити один одного... Христос Спаситель вчить нас жити в мирі і одностайності. Господь вчить не мститися, а прощати братові провину: "Не ... до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи" (Мф. 18:22)».
Тому, щоб зрозуміти, хто з двох митрополитів Київських справжній – не обов'язково заглиблюватися в канони чи взаємини Фанару і РПЦ. Досить побачити, хто закликає йти до Бога, а хто – в якомусь іншому напрямі.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.