Все, що нажите непосильною працею, все пропало

Захоплений храм у Ленківцях

Історія найтривіальніша. Восени 70 активістів провели у клубі збори, на які громаду УПЦ не пустили. А те, що 300 членів цієї громади раніше голосували за вірність УПЦ, нікому не цікаво. Вони – українці третього ґатунку. У тому числі й настоятель, син якого на передовій з початку війни.

І все ніби як завжди. Таких випадків сьогодні сотні.

Але є у цій історії щось нове. Община, припускаючи захоплення, вивезла з храму своє майно та богослужбове начиння. І «священник» Назарій Краснодемський, котрий захопив храм, цим страшенно обурений: «Нічого немає! Все позабирали як злодії! Як нелюди! Нема нічого!».

Коли злодій забирається до квартири, а там – лише гроші. Жодних коштовностей.

Читайте також

Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР

1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.

Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?

Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.

Даєш заборону МСЕК!

Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.

Мирний перехід, кажете?

Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».