Чому ченці йдуть у ПЦУ

Колишній ієромонах Інокентій Підтоптаний

З нього намагаються зліпити образ видатного богослова і патріота, якому стало тісно в замшелой атмосфері «відсталої» «проросійської» УПЦ і тому він перейшов в «передову» «патріотичну» ПЦУ.
Нагадаємо, в середині березня Підтоптаний з'явився в структурі у Драбинка і став активно розповідати, що завжди симпатизував ПЦУ і єдине, про що шкодує, що не пішов туди раніше.
У необізнаної людини могла скластися думка, що насельник Лаври настільки співчував ПЦУ, що не зміг більше стримувати свої симпатії, зібрав речі і пішов у зазначену релігійну організацію.

Але все виявилося інакше. У коментарі СПЖ намісник Лаври митрополит Павло пояснив, що Підтоптаний пішов із монастиря ще восени минулого року і зовсім не через симпатії до розкольників. Проблема була в амбіціях «богослова». Підтоптаний вважав, що давно гідний бути і архімандритом, і єпископом, а лаврське духовенство його несправедливо недооцінює. Тому, дізнавшись, що в рідній йому Миколаївській єпархії готується обрання вікарного єпископа, він покинув монастир і поїхав туди. Але і в Миколаєві єпископом обрали іншого кандидата.

Митрополит Павло вказав на головну проблему Підтоптаного – гордість, пиха, амбіції і владолюбство, і справедливо додав – «втім, це стосується їх всіх (що перейшли в ПЦУ – Ред.)».
І зі словами владики складно не погодитися. Кризина пішов в УАПЦ, щоб стати «єпископом», Шостацький пішов у ПЦУ, сподіваючись стати її «предстоятелем», Драбинко сподівався отримати в управління реальну єпархію. Іншими словами, всіма ними рухало не бажання стати ближчими до Христа, а амбіції і кар'єра.
І ще один момент – про правдивість всіх цих людей. Ми помічали, що після відходу в розкол кожен починав говорити абсолютно протилежне тому, що говорив в УПЦ.

Митрополит Павло сказав про погляди Підтоптаного наступне: «Він завжди ставився з презирством до Драбинка, Симеона (Шостацького) і навіть до самого патріарха Варфоломія. Я знаю це точно, так як він працював під моїм керівництвом».
На що Підтоптаний відповів, мовляв, його симпатії до ПЦУ не були ні для кого секретом, хіба що владиці Павлу він не висловлював їх особливо голосно, щоб «не дратувати».
Але чи потрібно заради конспірації обливати брудом того, кому симпатизуєш?

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.