Притча про атеїста, що послизнувся

Нам не будуть страшні ніякі обриви на шляху, якщо ми будемо довіряти Богу. Фото: mota.ru

Висячи на гілці, розгойдуючись на холодному вітрі, він зрозумів всю безнадійність свого становища: внизу були покриті мохом валуни, а способу піднятися наверх не було. Його руки, що трималися за гілку, з кожною миттю слабшали. «Ну, – подумав він, – тільки один Бог може врятувати мене зараз. Я ніколи не вірив у Бога, але, можливо, помилявся. Втрачати все одно нічого».

І ось він заволав:

– Боже! Якщо Ти існуєш, спаси мене, і я буду вірити в Тебе! 

Відповіді не було. Він покликав знову:

– Будь ласка, Боже! Я ніколи не вірив у Тебе, але якщо Ти врятуєш мене зараз, я з цього моменту буду вірити в Тебе.

Раптом пролунав голос:

– О ні, не будеш, Я бачу, що написано в твоєму серці!

Людина так здивувалася, що ледь не випустила гілку.

– Будь ласка, Боже! Я насправді думаю так! Я буду вірити!

– Добре, Я допоможу тобі, – знову почувся голос. – Відпусти гілку.

– Відпустити гілку?! – вигукнув чоловік. – Чи не вважаєш Ти, що я божевільний?

Читайте також