Це насильство – того, кого треба насильство
Патріарх Варфоломій. Фото: Thestival
«Немає нічого більш противного волі Божій у плані творінь Його, створених на Його образом і подобою, ніж насильство над ближнім… Ми можемо сміливо стверджувати, що насильство є сугубим гріхом. Воно, насильство, повністю суперечить нашій створеній природі і нашому надприродному покликанню – прагненню єднання в любові з Богом і ближнім», – справедливо заявив глава Фанара.
Втім, ми змушені вибачитись. Патріарх справді написав ці слова, але з діями ПЦУ їх не співвідніс. Мабуть, зламані під час захоплення щелепи священників, поламані ноги старих парафіян і всі інші випадки бандитизму кліру та віруючих «Святої церкви України» до описаного патріархом насильства стосунку не мають. Те – погане насильство, а це – гарне.
Перефразовуючи стару радянську комедію, «це насильство – того, кого треба насильство».
Читайте також
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».