Чому для УГКЦ декомунізація є, а для УПЦ – ні

Митрополичі сади

Аргументують це тим, що землю цю треба віддати «у пам'ять про митрополита Андрея (Шептицького, – Ред.), який багато зробив для української нації», «як продовження процесів декомунізації та відвернення Українського народу від радянщини».

Водночас більша частина цих 40 нардепів вважають, що УПЦ треба вигнати з усіх її Лавр та храмів. А краще – взагалі з України.

Виходить, коли йдеться про уніатів, то депутати згадують про «декомунізацію і відвернення українців від радянщини». А коли всякі совдепівські заповідники викидають вірян УПЦ з їхніх історичних храмів (відібраних комуністами) – про все це депутати різко забувають.

Коли для одних віруючих у влади декомунізація є, а для інших – ні.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».