Священник пішов із Церкви, щоб не закопувати свій талант у землю

Архімандрит Серафим Панкратов

«Тому я повідомив чотирьом сестрам-монахиням і небагатьом парафіянам (о, це було важко!), що обставини мого життя так склалися, що я змушений поїхати до Києва», – написав він у ФБ.

Що ж це за пропозиція, якщо священник навіть залишає свою паству?

Це робота старшим науковим співробітником у заповіднику «Києво-Печерська лавра», і, зважаючи на все, статус ченця «Лаври ПЦУ» під крилом Лотиша.

Панкратов пише, що завдяки йому та іншим патріотам, в УПЦ почалися «зрушення в системі», але «все уперлося» у Митрополита Онуфрія, через вибір якого «страждають усі».

Тому Панкратов, щоб «не закопувати свій талант у землю», залишив монастир у Журавному і приєднався до людей, які закрили від віруючих мощі преподобних і лаврські храми, які з більшовицьким запалом відбирають у монастиря відновлені монахами церкви та келії, які змушують людей причащатися крізь грати, які перетворили монастир на один суцільний концертний майданчик.

Що ж, кожен робить такий вибір, який дозволяє йому християнське сумління. Але не можна не відзначити одного феномена. І у Панкратова, і багатьох інших «діалогівців», за всієї їхньої гучної та пафосної «місіонерської» діяльності в інтернеті, дуже скромні пастирські досягнення у довірених їм громадах. Відчувається, що їм там нудно з усіма цими неосвіченими недалекими парафіянами і ченцями. Не їхній масштаб.

Коли ти йдеш із Церкви, тому що надто для Неї гарний.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».