Притча: Райське випробування та горобець
Якоб Йорданс «Адам і Єва», фрагмент. Фото: з відкритих джерел
Дві маленькі сестри, прослухавши біблійну історію про вигнання Адама і Єви з раю, сказали батькові:
– Тату, якби ми з Оленою були в раю, то нізащо б не з'їли плід пізнання добра і зла. Адже Бог не дозволив його чіпати, правда, тату?
– Правда, – посміхнувся батько та вклав дітей спати.
На ранок батько встав раніше за всіх, спіймав на дворі горобця та посадив його в непрозору каструлю. Розбудивши дівчаток, він показав їм каструлю, яку поставив на підвіконня відчиненого вікна в кухні та сказав:
– Будь ласка, не знімайте кришку з цієї каструлі, поки я не прийду з роботи. Коли я повернуся, сам покажу вам сюрприз, який там знаходиться. Якщо будете слухняні, куплю вам нову гру.
Батьки пішли на роботу, а доньки залишилися вдома самі. Усіма силами намагалися вони себе відволікти від каструлі, що стояла на кухні. Вони давно переграли в усі ігри, які знали, але цікавість не давала їм спокою – дуже хотілося зазирнути під кришку. Зрештою, старша Марійка вмовила молодшу Олену, яка досі боялася, що батько буде сварити, зробити це.
– Ми тільки одним оком глянемо й закриємо, – сказала вона. – Тато навіть не дізнається.
Але щойно Олена підняла кришку, горобець вилетів у вікно. Злякавшись, дівчатка закрили порожню каструлю. Увечері повернувся батько і, побачивши, що каструля порожня, сказав:
– Ну що, маленькі Єви, не витримали, випустили пташку. Ось так і біблійна Єва не втрималася, щоб не скуштувати плід пізнання добра і зла.
– Тату, що це було за дерево таке і чому з нього не можна було їсти? – запитала Марійка.
– Дерево було звичайним, і плоди їстівними, але, порушивши заборону Бога, перші люди самі начебто вибрали зло замість добра, бо всяке зло починається з неслухняності, а зі слухняності – все добре, чого б навчив Бог перших людей, якби вони були слухняні. Цей горобець був для вас сьогодні деревом добра і зла, і ви теж не послухалися мене. Випробування Адама і Єви виявилося вам не до снаги.
Читайте також
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...
Розум у пеклі, а серце в Раю
Практичне богослов'я. Роздуми над формулою спасіння, даною Христом старцю Силуану.
Новомученики XX століття: священномученик Дамаскин Глухівський
Єпископ Глухівський Дамаскин (Цедрик) був розстріляний у 1937 р. За життя перебував в опозиції до митрополита Сергія (Страгородського), проте канонізований Церквою.
Про що говорить Апостол у свято Успіння Богородиці
Апостольське читання цього дня дивовижно і на перший погляд не логічно. Воно ніби зовсім не відноситься до сенсу свята. Втім, розкриваючи нам таємниці богослов'я.
Проєкт ПЦУ та Брестська унія: що було, те й буде
Проєкт ПЦУ: участь у ньому держави, мотиви та методи, все це дуже нагадує Брестську унію 1596 р. Можливо, і наслідки будуть подібними. Якими саме?