Невеселі притчі про УПЦ, «Банду байстрюка» та Плішивого Во

Дії проти УПЦ викликають дедалі більше запитань про духовне здоров'я їх ініціаторів. Фото: СПЖ

В кіно та літературі є популярним сюжет, коли душевнохворі люди якимось чином тікають із медичних закладів і впроваджуються в суспільство під виглядом нормальних здорових громадян. Іноді це комедії, але часто бувають і цілком серйозні історії, коли втікачі навіть обіймають керівні посади і цілком комфортно там почуваються. І лише через якийсь час оточуючі розуміють, що «особливості» поведінки таких людей пояснюються не ексцентричністю, а просто медичними розладами.

Часто цей час може бути дуже тривалим. А впродовж місяців і років люди живуть і працюють поруч із нездоровими людьми. І звикають до їхніх дивацтв. А багато хто навіть каже, що лише ці дивацтва і є норма.

Ми знаємо, що ті, хто сьогодні визначає політику в церковному питанні, нізвідки не збігали. Але іноді, дивлячись на їхні дії, складно позбутися думки, що з нормами здорової психіки та особливо моралі це не має нічого спільного.

Втім, коли ти перебуваєш усередині подій, помітити це буває вкрай складно, тому пропонуємо кілька «казкових», але таких близьких і знайомих історій.

Як заведено, мусимо попередити, що будь-які збіги – це лише збіги.

Як перейменування піцерії врятувало цілу державу

В одній далекій африканській країні таємна поліція якось повідомила вождю, що кілька мільйонів його підданих раптово виявилися злісними змовниками, які хочуть його повалити, захопити владу та присягнути вождю сусідньої держави. З'ясувалося, що всі вони – відвідувачі мережі піцерій «Око буйвола». Там вони складували зброю, тренувалися та будували свої мерзенні плани.

Довго думав вождь, як йому вчинити, консультувався зі своїми радниками. Нарешті один старійшина, чиє ім'я до непристойності було схоже на ім'я вождя, підказав йому дивовижне за своєю геніальністю рішення – створити мережу піцерій «Банда байстрюка» та перемістити всіх змовників туди. Що й було зроблено.

Таємна поліція влаштувала масові облави на піцерії «Око буйвола» та змусила всіх перейменуватися на «Банду байстрюка». У результаті всі ці мільйони злісних змовників продовжували ходити в ті самі піцерії, але вже під новою назвою. Це настільки на них подіяло, що вони одразу ж залишили свої мерзенні плани і стали гаряче любити і підтримувати свого вождя. А чужого – зневажати і лаяти останніми словами.

Так було врятовано цю далеку африканську країну.

Як радник Плішивого Во переміг тоталітаризм

Одного разу в далекому австралійському племені гаряче боролися зі своїм тоталітарним минулим. Вони справедливо сварили колишніх вождів – Плішивого Во та Вусатого Іо, які розвели культ рабства і людожерства, а також знищували аборигенів-мрійників, які любили вечорами милуватися заходом сонця. Тепер колишніх вождів оголосили злочинцями, затерли всі їхні зображення, а мрійникам знову дозволили милуватися заходом сонця.

Але в якийсь момент старійшини племені вирішили, що не просто так колишні вожді вбивали мрійників. І вирішили теж із ними поборотися. А для цього привезли з забутого острова радника, який раніше вихваляв Плішивого Во за те, як той мудро варив і їв мрійників. І цей радник став знову вчити народ, як правильно варити і їсти мрійників.

Так у цьому далекому племені перемогли тоталітаризм.

Знайшов диверсанта? Дай йому в руки зброю

Якось жителі невеликої південноамериканської держави зазнали нападу сусідньої країни. Вони мужньо опиралися загарбникам, як раптом виявили в себе цілу ворожу мережу, де під виглядом збирачів чаю діяли шпигуни та зрадники. Причому цих людей виявилося мало не чверть населення. Поліцейські надали беззаперечні докази їхньої співпраці з агресором. Тож влада прийняла в цій ситуації єдине правильне рішення – усім цим негідникам вручити зброю та відправити на фронт воювати зі своїми дружками.

Чим закінчилась війна – залишилося невідомим.

Як ворожі рукописи стали причиною загибелі цілої держави

Одного разу одна далека азіатська країна Осія напала на іншу далеку країну Аїну. Раніше вони входили до єдиної держави Безглуздий альянс, але потім посварилися й розійшлися. Перевага в боях була то на одному боці, то на іншому, але зрештою битви зайшли в глухий кут. І ось, щоб підняти бойовий дух народу, радники вождя Аїни порадили йому перемогти когось усередині країни. Наприклад, лікарів, а також усіх, хто в них колись лікувався та просто їх підтримує. Було вирішено оголосити їх зрадниками і заборонити. Адже ще за Безглуздого альянсу вони з лікарями Осії разом лікували людей, і в літописах ворожої країни збереглися про те давні записи. Вождь так і зробив. Лікарів заборонили.

Але тут в Осії побачили, що за їхніми рукописами в Аїні ухвалюють державні рішення, і зробили підступний крок. Вони терміново написали у своїх рукописах, що вождь Аїни, його воєначальники, міністри та старійшини – шпигуни Осії.

Зажурилися в Аїні, але ж раз таке написано в Осії, то треба реагувати. Робити нічого – довелося заарештувати і стратити всіх цих гідних людей, попутно програвши війну.

Так сумно загинула ця далека азіатська країна.

***

І можна було б написати ще багато подібних історій – наша реальність дає для таких сюжетів масу приводів. Жаба, яку варять на повільному вогні, не помічає жодних незручностей. Але якщо подивитися збоку на кампанію влади з шельмування чверті населення у власній воюючій країні, то виникає стійке враження, що здійснюють її не зовсім здорові люди.

Утім, є ще варіанти:

1.  Ці люди здорові, але просто виконують чиюсь команду заради гарантій збереження влади ще якийсь час.

2.  Вони здорові, але просто не збираються тут жити. Їхні активи та родичі давно за кордоном. А тому доля України їм не цікава.

3.  Справедливі обидва варіанти.

І яка б версія не виявилася правдивою, висновок напрошується один – політика влади стосовно Церкви веде країну до глобального внутрішнього конфлікту, який рано чи пізно може привести її до загибелі.

Але людей, які ведуть цю політику, це зовсім не турбує. І навіть якщо з психічним здоров'ям у них все гаразд, це мало втішає. Можливо, там просто не все гаразд із совістю.

Читайте також