Чому «корисним ідіотам» вдалося розколоти наше суспільство
Андрій Єрмак. Фото: president.gov.ua
Не знаємо, що конкретно він мав на увазі, але в ситуації з Церквою з ним не можна не погодитися. В Україні, де, за даними влади, кожен п'ятий або навіть четвертий українець – парафіянин УПЦ, ця сама влада старанно ліпить із них ворогів народу. І цим, без сумніву, розколює суспільство.
А проте подібне Єрмак вже писав – у березні 2022 року. Тоді він заявив, що російські боти і корисні ідіоти розганяють «ідеї навколо релігійного конфлікту через наявність в Україні "руської церкви"» (так-так, тоді в нього «руську церкву» було взято в лапки).
І це, за його твердженнями, свідчило «про виконання росіянами інформаційно-психологічних операцій з метою внутрішнього розколу українського суспільства».
То що виходить? Вже рік «корисні ідіоти» цілком успішно займаються розколюванням українського суспільства: у ЗМІ «ідіоти» розпалюють ненависть до УПЦ, у місцевій владі «ідіоти» відбирають у неї храми і, зрештою, «корисні ідіоти» серед нардепів майже заборонили УПЦ.
«Ми розуміємо кожен їхній крок. В них не вийде», – оптимістично написав сьогодні Єрмак. Але ми такий оптимізм не поділяємо. Андрію Борисовичу, в них усе вийшло. Чи все ж таки правильніше казати «у вас»?
Читайте також
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».