Чому в усьому винна УПЦ, або Ще раз про вакцинаторів
Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики. Фото: Укрінформ
1 листопада 2023 року український лікар-інфекціоніст, голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики Федір Лапій звинуватив вірян УПЦ у поширенні інфекційних хвороб.
Щоб українці менше хворіли на інфекційні захворювання, потрібне високе охоплення населення вакцинацією, сказав він в інтерв'ю Главкому, коментуючи спалах гепатиту на Вінниччині. Однак «наші люди ходять в Московський патріархат (УПЦ, – Ред.), слухають усяку нісенітницю і водять хороводи проти вакцинації під Верховною Радою», – додав Лапій.
Тобто головний інфекціоніст вважає, що якби віряни УПЦ всі разом пішли робити щеплення – в Україні вдалося б зупинити поширення інфекційних хвороб. Але ця заява не тільки відверта брехня, а ще й маніпуляція, мета якої – розпалювання релігійної ненависті. І зараз ми це доведемо.
Про брехню Лапія
Феодор Лапій – чиновник, а отже, представник держави. Кожне його слово має бути виваженим і правдивим. Інакше люди не будуть вірити державі, а не якомусь там Лапію. А він збрехав.
За його словами, щоб повністю перемогти інфекційну хворобу, наприклад кір, потрібно, щоб 95% населення країни було вакциновано. Але перемогти не виходить, а значить – хтось вакцинуватися не хоче. Лапій робить висновок, що цей «хтось» – парафіяни УПЦ. Мовляв, вони влаштовували хресні ходи проти вакцинації під стінами Верховної Ради, а отже, вони мракобіси і противники всього прогресивного.
Але головне, їх так багато, що влада ніяк не може охопити вакцинацією 95% населення країни. Інакше кажучи, віруючих УПЦ як мінімум 10% від загальної кількості всіх громадян України.
Однак як чиновник Лапій не може не знати, що всіх парафіян Української Православної Церкви, згідно з торішнім соцопитуванням КМІС, всього 4%!
Тобто навіть якщо всі без винятку віряни УПЦ відмовляться робити щеплення, то, за версією чиновника, решти 96% жителів України має вистачити, щоб вирішити проблему інфекційних хвороб. Отже, по-перше, Лапій бреше, що проблема тільки в УПЦ, по-друге, бреше, що всі, хто відвідує храми канонічної Церкви, не хочуть використовувати щеплення. Питання в тому, навіщо він це робить?
Хто винен? УПЦ!
Ми пам'ятаємо, як три роки тому, коли весь світ накрила «коронавірусна істерія», прихильники ПЦУ і Томосу звинувачували Українську Православну Церкву в тому самому, в чому її зараз звинувачує Лапій, – у поширенні хвороб.
Наприклад, журналіст «5 каналу» Роман Чайка розповідав тоді, що «захоплена українська святиня Києво-Печерська лавра, в якій сидять мракобісні московські сатаністи-українофоби, скорочено УПЦ МП, сягнули цифри майже в 100 інфікованих. І це ще не вечір».
Ексзаступниця міністра інформполітики Тетяна Попова стверджувала, що «далека від думки, що всі святі отці працюють на ФСБ, але хтось це точно робить».
А от редактор антицерковного продуменківського ресурсу «Духовний фронт» Олександр Кириленко прямо заявляв, що «це все має ознаки диверсії. Я не виключаю, що вони (УПЦ, – Ред.) виконують таку вказівку, щоб поширити максимально вірус».
Зараз, кілька років по тому, усі ці слова здаються смішними, а звинувачення – несерйозними. Але 2020 року Церкві було не до сміху – Її вороги робили все, щоб поширення хвороби було пов'язане з Церквою та віруючими людьми.
Зрозуміло, що це гранично брудна та цинічна практика. Саме така практика свого часу призвела до єврейських погромів у середньовічній Європі (коли євреїв звинувачували в поширенні чуми), а пізніше – до масових убивств і Голокосту. Однак питання не в тому, чому подібну тактику використовують безсовісні розкольники, питання в тому, чому її використовують представники держави?
Чому в усьому винна УПЦ?
Перше. Державі наразі просто необхідний «образ ворога» всередині країни, який допоможе на тлі не дуже успішних справ на фронті згуртувати суспільство. Цей метод влада використовувала ще в давнину, коли намагалася знищити християнство.
Великий історик Церкви В.В. Болотов, пояснюючи причини гонінь на християн у Римській імперії, писав:
«Іноді спеціально для згуртування суспільства створюється "образ ворога", на який спрямовується увага всіх членів суспільства, що діє як запобіжний клапан, спрямовує невдоволення й агресивність мас на зовнішнього ворога».
Так і у випадку з УПЦ: влада звинувачує Церкву у всіх «гріхах» просто для того, щоб переключити увагу народу на боротьбу проти «ФСБшників у рясах» і «московських попів», а не проти корупціонерів чи реальних проблем.
Друге. Держава Україна взяла курс на фактичне знищення Церкви. А знищення треба виправдати в очах суспільства. Як? Перетворивши об'єкт знищення на об'єкт ненависті. Принцип, який влада дуже часто використовує у разі, якщо комусь оголошується війна, полягає в тому, щоб максимально розлюднити ворога, звинувативши його в найстрашніших і найогидніших злочинах: людоїдство, поїдання немовлят, кровопивство, інцест, поширення хвороб. Саме в цьому звинувачувала християн язичницька влада Римської імперії. І в деяких речах із цього списку звинувачують зараз християн України.
Так, будь-яка розсудлива людина розуміє, що такі заяви, як виступ Лапія, – це не тільки маячня, а й суд. У цивілізованій державі цього чиновника обов'язково притягнули б до відповідальності. І можна не сумніватися, що десь в Італії, наприклад, такий чиновник втратив би роботу того самого дня, коли зробив таку заяву.
Але в Україні так чинити можна – і тому, що Україна, за словами кандидата в президенти США Вівека Рамасавамі, – не демократична країна, і тому, що влада вирішила: у боротьбі проти УПЦ всі засоби хороші.
Що буде в підсумку – подивимося.
Не з Церквою, Яку «не здолають ворота пекла», а з тими, хто воює проти Неї.
Читайте також
«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»
Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.
Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема
Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?
Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні
Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.