Лавру – забрати, костел – віддати
Член комісії Держетнополітики Людмила Филипович. Фото: uatv.ua
Її палко підтримали клірики УГКЦ і ПЦУ, а також релігійні та світські ЗМІ. Усі вони наголошують на «залізобетонності» аргументу Филипович – що «за радянських часів храм у католиків відібрали більшовики, а за незалежної України його так і не повернули власникам – релігійній громаді».
І в чому вони не мають рації? Так абсолютно праві.
Ось тільки всі ці люди стоячи аплодують владі, коли в УПЦ не тільки не повертають вкрадену «совєтами» власність, а навпаки – відбирають: Києво-Печерську лавру, Кременецький монастир, Єлецький монастир і багато інших храмів, які за часів СРСР у Церкви «відібрали більшовики , а за незалежної України його так і не повернули власникам – релігійній громаді».
Тож чому у православних громадян України храми треба відбирати, а українцям-католикам – повертати?
«Ви не розумієте, це інше»?
Читайте також
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».