Заборона УПЦ: суїцид у державних масштабах

Путін вітає рішення Ради, він задоволений. Фото: СПЖ

День 19 жовтня 2023 року вже увійшов в історію України. Сьогодні Верховна Рада проголосувала за законопроєкт 8371, який за фактом передбачає заборону Української Православної Церкви – найбільшої конфесії, до якої зараховують себе щонайменше 5 мільйонів українців.

Як це відбувалося.

Атмосфера в Раді була радше схожа на якийсь пивний бар, а не парламент європейської держави. Депутатів, які намагалися сказати, що заборона Церкви суперечить Конституції, освистують і заглушають.

Водночас ті, хто за заборону, виступають абсолютно вільно, хоча вони й кажуть явну брехню.

Нардеп Олександр Аліксійчук: «Які ще факти нам потрібні, щоб нарешті заборонити діяльність ФСБшної агентури в Україні?»

Нардеп Ігор Гузь: «Останній форпост Москви тут – це російська церква. І всі в цьому залі це знають».

Нардеп Іван Крулько: «Цей закон про те, щоб остаточно вичистити Україну від промосковських ФСБшних виродків, які роблять тут усе для перемоги Москви».

Також вільно говорить і депутат-грекокатолик, який цитує уніатського митрополита Шептицького.

Нардеп Павло Бакунець: «Андрій Шептицький, великий будівничий українського народу, ще 100 років тому говорив: "Як не буде української, вільної від впливу ворогів, релігії, то й загальнодержавна справа не буде могти успішно розвиватися"».

За заборону УПЦ проголосувало 267 нардепів, лише 15 було проти. Чи могло бути сьогодні інакше? Навряд. Зовсім недавно лідер «С14» та інші радикали публічно погрожували вбивати нардепів, які не проголосують проти УПЦ. Голова комісії Ради з інформполітики закликав складати публічні списки таких депутатів. Їх фактично оголосили ворогами народу. А хто хоче ставати ворогом народу в країні, яка воює?

А вже перед самим голосуванням їм відверто погрожували в Раді колеги.

Нардеп Ігор Гузь: «Десятки мільйонів українців будуть дивитися на прізвища, які голосуватимуть за кілька хвилин. І той із вас, хто не натисне цю кнопку, може вважати себе прихильником Москви!»

Нардепка Соломія Бобровська: «Ганьба вам (тим, хто не проголосує за заборону УПЦ, – Ред.). Ваші прізвища знатимуть усі українці на вулицях у містах, селах тощо».

Шалена пропаганда проти Української Православної Церкви триває вже практично рік, починаючи з оголошених Зеленським кроків щодо духовної незалежності, коли в храмах і монастирях УПЦ почалися масові обшуки СБУ. Небачена кампанія з шельмування Церкви розгорнулася в ЗМІ, де знову й знову вкидалася брехня, ніби УПЦ – це керована Москвою ворожа структура, де самі лише зрадники, колаборанти та агенти ФСБ.

Типовий приклад такої пропаганди – фільм «Церква без Христа» народного депутата «Євросолідарності» Миколи Княжицького, який вніс у Раду свій законопроєкт про заборону УПЦ. Його ролик вийшов буквально за кілька днів до голосування про заборону.

Один із головних прийомів – називати Українську Православну Церкву «російською» та «московською». І це тоді, як у жодному церковному або державному документі в Україні ви такі назви не знайдете. Це – брехня.

Другий прийом – брехати українцям, ніби УПЦ – це росіяни та вороги, які окупували українську землю.

Нардеп Микола Княжицький: «Розповім вам дуже цікаву історію про найбагатшу громадську організацію України. Вона бере участь у війні проти нашої держави. Тільки в одному Києві в її власності – 1520 гектарів землі. Що це за організація? Вона називається Російська православна церква. Діє вона не тільки в Києві, а й по всій Україні».

Третій прийом – брехня, ніби клірики УПЦ скоїли незліченну кількість злочинів.

Нардеп Микола Княжицький: «Перелік злочинів московських священників, які з грудня 2022 року почала документувати СБУ, ошелешив країну. Їх масштаб шокував Україну».

Шокував, тільки у зворотний бік.

В УПЦ 12 500 священників, 4 550 ченців, понад сотня єпископів. Загалом – понад 17 100 осіб. І на все це число СБУ відкрила 68 справ, з яких вироки отримали тільки 19 осіб. Якщо підсумувати, то злочинцем виявився один із тисячі єпископів, священників або ченців УПЦ. І ця цифра реально шокує, тільки у зворотний бік. Адже СБУ провела в УПЦ понад 1 300 обшуків. За нового глави Малюка силовики явно рили землю, щоб накопати проти УПЦ максимум. І ресурсів для цього в СБУ предостатньо. Але в результаті – майже нічого.

А проте рік тому, у липні 2022 року, Зеленський заявив, що порушено понад 650 кримінальних справ за статтями про держзраду і колабораціонізм проти співробітників прокуратури, слідства та інших правоохоронців.

Після втрати Криму зрадниками стали 98% усіх співробітників СБУ, це понад 1 300 осіб. Ось ці цифри дійсно шокують. Чому Княжицький не ініціює законодавчу заборону СБУ? Адже порівняно з цими цифрами 68 справ і 19 вироків на 17 100 представників УПЦ – це крапля в морі.

Нардеп Євген Шевченко: «У нас в СБУ та поліції зрадників більше, ніж в УПЦ. То що тепер, треба забороняти СБУ та Церкву?»

До слова, Княжицький – це уніат, як і чимало інших нардепів у Раді. У 2019 вони відчайдушно підтримували Порошенка. Але зараз їх і Зеленський цілком влаштовує. Крім того, зараз Зеленський дуже влаштовує ще декого.

Нардеп Артем Дмитрук: «Кому вигідна ця заборона? По-перше, ця заборона вигідна Путіну, який скаже: "Я ж казав, що в Україні гонять православних, ось я їх і захищаю". І ми цією забороною тільки підіграємо його болючим амбіціям. Я розумію, у чому вигода в голосуванні за цей законопроєкт для попереднього президента, який програв вибори. Я розумію, у чому вигода ПЦУ. Але я не розумію, що корисного дасть цей законопроєкт для нашої держави».

Замість об'єднання і консолідації влада ухвалює закон, який на рівному місці викличе колосальний внутрішній вибух. І не тільки всередині.

Нардеп Артем Дмитрук: «На фронті воюють багато вірян нашої Церкви. Як вони це сприймуть? УПЦ – не ворог, УПЦ – це 6 мільйонів громадян України, які в цей страшний час війни захищають нашу державу на фронті і працюють у тилу. В умовах війни ми повинні об'єднатися, але, на жаль, ми бачимо, що багато хто працює проти України».

Фактично, 267 осіб здійснюють диверсію проти української держави, проти країни, якій сьогодні дуже важко. Мільйони вірян ніколи не погодяться з тим, що в них відбирають їхню віру, відбирають несправедливо та нахабно. І ці мільйони нікуди не зникнуть, вони підуть у внутрішню опозицію. А заборона Церкви може стати ганебним актом державного суїциду.

Читайте також