Чи може «предстоятель помісної церкви» публічно брехати?

Епіфаній Думенко.

Що тут сказати.

Ми вже звикли, що розкольники намагаються представити свою структуру масовою. Звикли, що їх не переконують фото і відео з хресних ходів в День Хрещення Русі, коли число віруючих УПЦ, що йдуть вулицями Києва в рази (якщо не в десятки разів) перевершує кількість прихильників «української ходи» ПЦУ. Звикли, що їх не переконують порожні храми в ПЦУ і переповнені в УПЦ.

Але є ж офіційна статистика, причому ваша власна. ПЦУ декларує число своїх парафій в 7000 (і це з захопленими і незаконно перереєстрованими у УПЦ). Але у УПЦ їх 12400. Яка цифра більше 7000, або 12400?

Зрозуміло, що Думенко апелює до якихось міфічних соцопитувань, згідно з якими у ПЦУ в суспільстві нібито найбільша підтримка, але він чітко сказав: «ПЦУ найбільша за чисельністю». Однак чисельність Церкви визначається не соцопитуваннями, а її віруючими тими, хто сповідається, причащається, бере участь в житті громади.

Як можна при визначенні своєї чисельності спиратися на соцопитування? Та й їх надійність не може не викликати сумнівів. За запевненням Думенка, серед віруючих УПЦ йому довіряють 38%.

Чи можемо ми в це повірити? Можете ви уявити таку ситуацію: спілкуєтеся ви у своїй парафії після богослужіння, а там більше третини заявляють а я, мовляв, ходжу в УПЦ, але довіряю Епіфанію Думенку? Абсурд? Безумовно, вірніше це просто брехня. Але чи може «предстоятель помісної церкви» публічно брехати? Відповідь на це питання очевидна. Але дуже шкода, що його не ставлять собі українці, які вірять Сергію Думенку.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».