Як зупинити війну Ізраїлю та Палестини?

І палестинці, і ізраїльтяни проявляють жорстокість до мирного населення. Фото: СПЖ

7 жовтня 2023 року світ здригнувся не стільки від вторгнення палестинців на територію Ізраїлю, скільки від небаченої жорстокості, яка супроводжувала це вторгнення. Відео того, як палестинці возили в кузові вантажівки дівчину з Німеччини із переламаними ногами або як вони на мопеді відвозили дівчину-єврейку на територію Палестини, облетіли весь світ.

У відповідь на це Ізраїль почав бомбардування сектору Газа, під час яких загинуло безліч мирних жителів, а відео з батьками, які на руках виносять з руїн своїх дітей, – теж побачили в усьому світі.

Очевидно, що і в палестинців, і в ізраїльтян одна мета – вигублювання та знищення одне одного. Вони взаємно ненавидять на якомусь патологічному і нелюдському рівні...

Ми не будемо в цій статті з'ясовувати, хто правий, а хто ні в цій війні. Ми спробуємо відповісти на запитання, чому вона настільки жорстока, нелюдська і кривава. І як знайти вихід із ситуації, яка склалася?

Злочини, які не можна виправдати

Перший день вторгнення палестинців на територію Ізраїлю був ознаменований, як ми вже сказали, таким розмахом терору, що відеокадри його вражали уяву.

Палестинці не просто вбивали ізраїльтян – вони впивалися цими вбивствами, проявляли нелюдську жорстокість і водночас – самі знімали все на камеру. Натовп мучить танкіста армії Ізраїлю, буквально забиваючи його ногами на смерть, побиту дівчину-солдата витягують із багажника джипа за волосся і впихають на заднє сидіння з побиттям і знущаннями, а вона, обмочивши штани та не розуміючи, що відбувається, дивиться в камеру божевільними очима... Захоплення заручників, убивства цілих родин, розстріл мирних жителів, убивство 260 осіб на музичному фестивалі – усе це неможливо дивитися без здригання серця та без запитання – «Як таке можливо? Ми досі люди чи вже ні?».

Ще раз зазначимо, що відео знімали самі ХАМАСівці, а не ізраїльські спецслужби. Мета – показати всьому світу і суспільству Ізраїлю зокрема, що євреї вразливі, а силові структури розбиті та розгублені.

Водночас у Європі та по всьому світу тисячі прихильників Палестини радіють насильству та святкують, що одні люди вбивають інших...

Ізраїлю не потрібно було підключати свої піар-потужності для того, щоб створити з палестинських терористів образ ворога – ХАМАС впорався з цим більш ніж успішно. Однак практично від самого початку уряд країни почав готувати громадську думку до того, що війна проти Палестини матиме абсолютно новий характер – без будь-яких правил і законів.

Першого ж дня ізраїльський уряд заявляє, що країна перебуває у стані війни. Міністр оборони Ізраїлю наказує повністю обложити сектор Газа. «Там не буде ні електрики, ні їжі, ні палива, все зачинено. Ми боремося з людськими тваринами та діємо відповідно», – сказав він.

Ізраїль починає завдавати масованих ударів по житлових районах сектора Газа. Багатоповерхові будинки складаються, як карткові будиночки, а з пилу з жахом вибігають мирні жителі, яким вдалося вціліти. Відео з кадрами таких ударів по Газі виклав президент Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, підписавши його: «Продовжуйте щосили».

І армія продовжує, буквально стираючи з лиця землі Палестину.

Світ дивиться на руйнування бетонних будинків, і багато хто з тих, хто ще вчора бачив, як палестинці вбивають ізраїльтян, думають, що все правильно, так і треба. Але ці люди чомусь не думають, що в тих бетонних конструкціях, руйнування яких вони спостерігають, теж живуть діти, старі та жінки. Ось тільки деякі страшні кадри того, що відбувається в Газі, – руйнування цілих районів, загибель мирних жителів і дітей та ненависть, ненависть...

Пізніше міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант заявив, що «ми скасували всі правила ведення війни. Наші солдати ні за що не будуть нести відповідальність. Військових судів не буде». Представник міністерства оборони Ізраїлю йде ще далі, коли стверджує, що «Газа перетвориться на наметове містечко – жодних будівель не залишиться».

Після цих бомбардувань екстрені служби в Газі заявляють, що велика кількість людей перебуває під завалами, але в Газі немає важкої техніки для розбору завалів, щоб дістати постраждалих звідти. Далі – більше. Міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац: «Гуманітарна допомога Газі? Жоден електричний вимикач не буде увімкнено, жоден водопровідний гідрант не буде відчинено, жоден бензовоз не в'їде доти, доки викрадених ізраїльтян не повернуть додому. Гуманітарний крок у відповідь на гуманітарний крок. І нехай ніхто не буде проповідувати нам мораль».

Жодних правил

У цій шаленій ненависті ізраїльтян підтримують політики майже всього «цивілізованого» світу. Наприклад, сенатор США Ліндсі Грем заявив, що «ми ведемо релігійну війну, і я на боці Ізраїлю. Робіть усе, що потрібно, щоб захистити себе. Зрівняйте із землею це місце».

Так, Ізраїль закликав місцеве населення покинути сектор Газа, але куди тікати цим людям, якщо населення Гази – 2 000 000 осіб, а Єгипет погодився пропускати лише по 2 000? По суті, жителі сектору Газа ніяк не можуть вплинути на ситуацію, тому що їхнє становище – це щось середнє між заручниками і рабами ХАМАС... Отже, їх будуть просто вбивати?

Що робити?

Погодьтеся, що ситуація дуже складна. Градус ненависті між ізраїльтянами і палестинцями настільки високий, що закликати до розуму ворогуючі сторони – марно.

Можна припустити, що, продовжуючи «зачищати» територію сектору Газа, Тель-Авів буде не тільки засуджений світовою спільнотою, а й спровокує консолідацію багатьох (якщо не всіх) мусульманських країн у боротьбі проти «західної цивілізації», представниками якої в їхніх очах є ізраїльтяни. Це, своєю чергою, спровокує ще більше насильства, звірств і вбивств.

При цьому і палестинці, і ізраїльтяни забувають усі закони цивілізованого суспільства, переводячи війну в рамки морального та етичного свавілля.

Наприклад, не можна застосовувати до людей принцип колективної відповідальності, не можна вбивати мирне населення, не можна знищувати всіх без розбору на своєму шляху, добивати поранених, розстрілювати полонених і беззбройних. Найдивніше, що про це не хочуть згадувати в Ізраїлі нащадки тих, кого фашисти спалювали в газових камерах або щодо кого застосовували той самий принцип «колективної відповідальності», вбиваючи просто за приналежність до єврейської нації...

І коли дивишся на те, що відбувається, на всі ці крики «Аллаху Акбар» на тлі понівечених трупів або на всі ці килимові бомбардування, то розумієш, що в рамках сучасного ліберального світоустрою подібні конфлікти є нерозв'язними в принципі. Розумієш, що людина з усіма її «айфонами», «теслами», польотами в космос і чатом джипіті – не може стати людянішою чи цивілізованішою. Цифрові технології, розвиток науки і техніки не роблять нас кращими, ніж ми були 1000 або 3000 років тому – ми залишаємося тими самими нелюдями, готовими вбивати своїх ворогів і пити їхню кров. Від цього стає реально страшно, адже якщо все так, то у людства немає майбутнього. Що ж або хто може змінити ситуацію?

Христос

Такий конфлікт, із взаємною тваринною ненавистю та жагою смерті ворога, може вирішити тільки Господь. «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує... – будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний» (Мф. 5, 44-48), – так сказав Христос. І Його слова – це єдиний спосіб подолати той жах, який ми всі сьогодні спостерігаємо.

Зрозуміло, що ні іудеї, ні мусульмани прощати один одного не готові – вони не знають або не хочуть знати Христа. Але чи не означає це, що світ сьогодні потребує проповіді Євангелія більше ніж будь-коли? І чи не означає це, що від нас, християн, багато в чому залежить те, чи зможуть розчути слова Спасителя всі народи землі?

Згадаймо, що Христос говорив, звертаючись до Своїх учнів: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» (Мф. 5, 9). Інакше кажучи, «тут Христос не тільки засуджує взаємну незгоду і ненависть людей між собою, але вимагає ще більше – саме того, щоб ми примиряли незгоди й інших... Бо ж і діло Єдинородного Сина Божого полягало в тому, щоб з'єднати розділене і примирити ворогуюче» (святитель Іоанн Златоуст).

Так, тільки Христос може примирити ворогуючі сторони. І не тільки в Ізраїлі та секторі Газа, а й в Україні та Росії, Азербайджані та Вірменії і в усіх інших гарячих точках.

Але робить Він це через нас – Його учнів.

Ми повинні показувати приклад молитви за ворогів, ми не повинні брати до рук зброї, ми не повинні вбивати інших, а головне – ми повинні стати проповідниками миру та привести весь світ до Христа.

І починати треба вже, бо роботи в нас дуже багато.

Читайте також