Про що говорять і про що мовчать цифри СБУ про Церкву

Чому СБУ так активно виступає проти УПЦ? Фото: СПЖ

4 жовтня 2023 р. Telegram-канал СБУ опублікував повідомлення про кримінальне переслідування понад 60 представників УПЦ, які «працювали на РФ, продавали зброю і порнографію». СБУ повідомила таке: «З початку війни СБУ викрила на співпраці з окупантами понад 60 представників УПЦ МП, 14 з яких – митрополити. СБУ розслідувала 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва Росії, ще 18 проваджень стосувалися розпалювання релігійної ворожнечі. Також мали місце випадки продажу зброї священниками та поширення дитячої порнографії. На сьогодні 26 фігурантів отримали підозру, 19 – вироки».

Вже сам гучний заголовок про «продаж зброї та порнографії» викликає подив. Невже є докази, що в УПЦ займаються такими справами? Як буде зрозуміло з подальшого тексту, в СБУ таких фактів не надали, з чого можна відразу зробити висновок, що такі публікації більше розраховані на емоційний вплив на українців. Як і навішування на УПЦ ярлика «МП».

Проте цю «новину» одразу ж розтиражували в ЗМІ як якусь сенсацію. Однак ще півроку тому в СБУ повідомляли практично таку саму інформацію. І хоча там ще не було ані слова про «продаж зброї та порнографії», чисельність «злочинців» була практично такою самою.

У тій публікації очільник СБУ В. Малюк заявив про 61 відкриту кримінальну справу проти священнослужителів УПЦ, у нинішній – 68. Це означає, що за останні півроку відкрили всього 7 кримінальних проваджень, майже 1 провадження на місяць. А за весь час війни – 68. І це при тому, що СБУ та інші правоохоронці провели приблизно 1 300 обшуків.

1 300 обшуків і всього 68 кримінальних справ! З яких за звинуваченням у держзраді – 20. Багато це чи мало? Очевидно мало. Настільки мало, що, наприклад, давній антипатик УПЦ, завідувачка відділом філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Людмила Филипович спробувала доволі незграбно пояснити цю цифру виданню «Апостороф»: «60 священників із 12 тисяч – це, звичайно, небагато. Але це не означає, що СБУ працює погано. Просто зараз нам розповіли тільки те, що вже можна розповісти, коли зібрано певну доказову базу (впевнена, що багато кліриків "проходять" одразу за декількома статтями), коли є судові вироки. І напевно це лише верхівка айсберга».

Тобто, на її думку, нам розповіли тільки те, що вже має тверду доказову базу. А як же тоді оперативні повідомлення правоохоронних органів у день проведення обшуків у Києво-Печерській лаврі, Чернівецькому єпархіальному управлінні, Корецькому монастирі та інших місцях, коли одразу ж викладали фото знайдених брошурок чи російських журналів, що саме по собі не може бути доказом винуватості апріорі? Як викладали фото роздягнених кліриків, яким одразу приписували непристойну поведінку, якої за фактом і не було? Виходить, тоді в СБУ не особливо дбали про тверду доказову базу.

За один тільки день 22 листопада 2022 р. СБУ разом із Національною поліцією і Нацгвардією провели обшуки в 350 церковних приміщеннях УПЦ. Спочатку заявлялося, що метою цих заходів є «перевірка даних про використання приміщень УПЦ для переховування диверсійно-розвідувальних груп, іноземних громадян, зберігання зброї тощо». Але замість зброї та диверсійних груп знайшли ось що.

Причому, наприклад, листівка патріарха Кирила виявилася підробкою, складеною з кількох цитат, опублікованих у різний час і з різних приводів. Перший абзац узято з проповіді патріарха від 24 лютого 2022 р., другий – з проповіді від 19 квітня 2014 р. А третій абзац із текстом «Україна – органічна частина Русі, відновимо історичну справедливість» – взагалі чийсь авторський «креатив». Цю листівку підкидали у різних місцях якраз перед прибуттям правоохоронців. Так було, зокрема, в Корецькому монастирі. Як розповіла насельниця монастиря черниця Саватія: «Цікаво, що ці листівки знайшли на сирому неопалюваному горищі. Усе, що там лежить – книжки чи папір – одразу відволожується, вкривається грибком, а ці листівочки були новенькі й сухі. Ми так і сказали співробітникам СБУ, що ці листівки не наші, як вони там з'явилися – ми не знаємо». Тобто наявна відверта провокація, покликана дискредитувати УПЦ.

Також за результатами обшуку в Чернівецько-Буковинській єпархії правоохоронці заявили, що в комп'ютері митрополита Мелетія вони виявили дитячу порнографію. Звинувачення дуже серйозне. Але де суд, де вирок? Їх немає. Тобто підхід такий: вкинути мерзенне звинувачення, яке підхоплять ЗМІ, а потім не пред'явити жодного звинувачення через відсутність доказів. Як сказав сам владика: «У комп'ютерах, які понад чотири години безконтрольно були в руках СБУ, можна знайти все що завгодно, починаючи від заколоту в Камеруні, закінчуючи замахом на Байдена».

Така сама картина й щодо звинувачень на адресу митрополита Іонафана (Єлецьких), якого нещодавно Вінницький міський суд засудив на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За словами його адвоката Ігоря Чудовського, «доказами» злочину владики стали три листівки, «знайдені» в комп'ютері митрополита та в приміщенні єпархіального управління. А втім результат експертизи, яку проводив співробітник Інституту СБУ, засвідчив, що ці файли були створені 15 жовтня 2022 р., через чотири дні після обшуку у владики. Тобто в той час, коли комп'ютер вже перебував у правоохоронців.

Загалом, і доказова база обвинувачень проти священників УПЦ кульгає, і цифри зовсім не вражають. Але є інша статистика, про яку антипатики УПЦ воліють мовчати.

Колаборанти в погонах

Ще понад рік тому, а саме 17 липня 2022 р., Президент України у своєму Зверненні озвучив цифри колаборантів серед співробітників СБУ, прокуратури та інших силових органів.

«На даний час в Україні порушено 651 кримінальну справу за статтями про державну зраду та колабораціоністську діяльність щодо працівників прокуратури, слідства та інших правоохоронних органів. 198 осіб отримали повідомлення про підозру. Відомо, що понад 60 співробітників, зокрема СБУ, залишилися на контрольованих нині російськими військовими територіях України та працюють проти української держави», – сказав Президент, коментуючи свої укази щодо відсторонення від посад керівників СБУ та прокуратури.

Тобто ще рік тому кількість кримінальних справ за обвинуваченням у державній зраді стосовно представників правоохоронних органів була вдесятеро більшою, ніж стосовно священнослужителів УПЦ. А за минулий рік їх кількість напевно ще збільшилась. Але чомусь ніхто не кричить на весь світ, що наші правоохоронні органи потрібно заборонити, а майно їхнє – відібрати.

Статистику щодо кількості кримінальних справ за обвинуваченням у держзраді співробітників СБУ, прокуратури та інших правоохоронних органів станом на сьогодні знайти не вдалося. Здається, що її свідомо не афішують, щоб суспільство не порівнювало це з цифрами переслідування священників УПЦ та не ставило незручних запитань. На відповідні запити Google видає лише конкретні випадки. Ось, наприклад, у січні 2023 р. з'явилося повідомлення, що в Запорізькій області підполковник СБУ проводив розвідувально-підривну діяльність на користь російських спецслужб. Він збирав і передавав представникам країни-агресора дані своїх колег по службі, схеми розміщення блокпостів в області та іншу інформацію.

У березні 2023 р. СБУ повідомило про підозру в держзраді колишньому начальнику Головного управління Національної поліції Вінницької області Антону Шевцову, який не тільки допомагав ворогу проводити розвідувально-підривну діяльність, а й розробив для ФСБ РФ цілий «план проведення диверсійної роботи на території України».

Наприкінці вересня 2023 р. надійшло повідомлення про те, що трьом кримським суддям, які перейшли на бік ворога, було винесено заочні вироки за держзраду, а трьом співробітникам Кримського СБУ було повідомлено про підозру у скоєнні такого ж злочину. Причому ці правоохоронці звинувачуються не тільки в держзраді, а й у причетності до катування та викрадення людей.

Загалом же після анексії Криму на службу до ворога перейшли 1 300 (!) співробітників СБУ. За словами адвоката Києво-Печерської лаври Микити Чекмана, це приблизно 98% усього особового складу. «Ми шукаємо дезертирів не тільки з числа українських представників ЗСУ, а й СБУ. На жаль, у нас теж є дезертири, які перейшли на бік ворога, це понад 1 300 співробітників СБУ, які служили в Кримському главку, це частина центру спеціальних операцій, це й частина Головного управління СБУ в АР Крим, Севастополі тощо», – заявив ще у 2016 р. тодішній голова СБУ Василь Грицак в інтерв'ю телеканалу «112 Україна».

Логічне запитання – чому не забороняють СБУ, не розформовують, не звинувачують огульно всіх співробітників у колаборації? Скажуть, мовляв, так, є зрадники, але більшість же все-таки патріоти, які чесно виконують свій обов'язок перед Україною. Але ж це ж стосується й УПЦ! Адже, незважаючи на те, що серед її священнослужителів дійсно є окремі колаборанти, абсолютна більшість як священників, так і мирян підтримує Україну та її Збройні сили, допомагає фронту, хто чим може. А багато тисяч мирян, сини та родичі священників безпосередньо захищають нашу країну зі зброєю в руках. Як же можна їх звинувачувати в колаборації?

Після згаданого вище Звернення Президента В. Зеленського з цифрами зрадників у погонах керуючий Кіровоградською єпархією єпископ Миколай (Поштовий) написав відкритого листа депутатам облради, які збиралися розглядати питання про заборону УПЦ в Кіровоградській області.

«Подивіться в очі нашим вірянам, які воюють за Україну проти загарбника – Росії, подивіться в очі тисячам волонтерів УПЦ, які віддають нашим воїнам останнє, подивіться в очі всім, хто ходить у наші храми, – і скажіть, що ви хочете їх заборонити. І головне, все, що ви робите, – ви робите на очах у Бога, подивіться на ікону Христа і скажіть Йому, що ви забороняєте Його Церкву», – написав архієпископ Миколай. Що можна ще додати до цих слів?

Але ж нам обіцяють після війни озвучити таке, про що зараз просто говорити не можна. І з приводу здачі Херсона, і з розмінування проходів із Криму, і ще багато про що. Але чомусь правоохоронні органи воліють пресувати Церкву на основі звинувачень, кількість яких на порядок нижча, ніж проти них самих.

Чому ж так відбувається?

Виходить, об'єктивно є набагато більше підстав для переслідування самих правоохоронних органів (хоч би як безглуздо це звучало), а не УПЦ. Адже проти їхніх співробітників заведено кримінальних справ на порядок більше, ніж проти священнослужителів УПЦ: і в кількісному, і в процентному співвідношенні. Але переслідують саме Церкву. До того ж, незважаючи на відносно невелику кількість кримінальних справ і судових вироків (а коли судові розгляди дійдуть до Європейського суду з прав людини, їх взагалі може не залишитися), СБУ намагається щосили піарити тему «колаборантів у рясах». Навколо цієї теми намагаються створити інформаційний галас, тоді як є набагато серйозніші теми для суспільного обговорення. Цьому всьому може бути наступне пояснення.

По-перше, цей інфогалас може бути завісою, що покликана приховати або применшити в суспільній свідомості інші теми, обговорення яких є неприємним для влади та несе в собі певні політичні ризики. Це й шокуючі випадки корупції серед функціонерів вищої ланки, і скандали під час мобілізації, і проблеми, що намітилися в міжнародній допомозі Україні.

Плюс до всього не зрозуміле питання виборів в Україні. Проводити їх під час війни досить абсурдно, але є політичні сили, які Україну до цього штовхають. А під час передвиборчої кампанії незручні запитання до влади лунатимуть набагато голосніше. У цих умовах дуже легко витягнути з рукава «безпрограшну» тему «колаборантів у рясах» і спробувати перенаправити негатив, який накопичився в українському суспільстві, на УПЦ. Тим більше що вона абсолютно беззахисна й перед правоохоронними органами, і перед судами, і перед радикалами, і перед потужною машиною ЗМІ. Сила Церкви в молитві, в єдності, у вірності Богу і Його заповідям. Але для світських людей це все не має жодного значення.

По-друге, постійне нагадування про кримінальні переслідування священнослужителів, причому вищого рангу – митрополитів, керівників єпархій, покликане залякати всіх інших. Мовляв, якщо ми це з митрополитами робимо, то з людьми дрібнішими взагалі церемонитися не будемо. Мета такого психологічного тиску зрозуміла: стимулювати переходи до ПЦУ. Адже держава прагне створити єдину Церкву, про що вже не раз заявляли політики високого рангу. Злити воєдино і УПЦ, і ПЦУ, і греко-католиків, щоб була єдина структура, яка підкоряється можновладцям і виконує їхні завдання. Те, що УПЦ відмовляється йти в подібну компанію (а відмова загрожує їй повною забороною), якраз і свідчить, що УПЦ – це Церква Христова, яка служить насамперед Богу, а не державі.

І наостанок хотілося б навести слова святого мученика Юстина Філософа, який жив у II столітті і написав Апологію на захист християн. Він звертається до можновладців із такими словами: «Ми вимагаємо, щоб ви судили нас за суворим і ретельним дослідженням, а не керувалися упередженням або догідливістю людям забобонним, не захоплювалися нерозумним поривом чи давнім, що затвердився у вас, лихим поголоссям. Через це ви виголосили б тільки вирок проти себе самих».

Читайте також