Митрополит Антоній назвав речі своїми іменами

Митрополит Антоній

Митрополит Антоній оголосив без всяких дипломатичних реверансів про те, що розкол у Православній Церкві відбувся: «Недавні події на Кіпрі засвідчили один, на жаль, вже безсумнівний, факт. Всеправославної єдності більше не існує».

Керуючий справами УПЦ назвав дві основні риси розколу:

• визнання лжехіротоній;

• заміна соборного принципу управління Церквою на одноособову.

Позначив і два подальших напрямки розвитку розколу:

• об'єднання з іншими конфесіями;

• визнання ЛГБТ і взагалі лібералізація християнської моралі.

І констатував неможливість подолання розколу: «...якщо ти вже стрибаєш у прірву, то на шляху вниз зупинитися однозначно не вийде».

А якщо так, то, ймовірно, вже настав момент, коли Помісні Церкви, які залишилися вірними священним канонам, і ті архієреї в Елладській, Олександрійській, а тепер вже і Кіпрській Церквах, які заявили про свою вірність Православ'ю, повинні зібратися і відлучити від Церкви тих, хто явно порушив канони і принципи Її устрою. Якщо цього не зробити, то існує ризик поширення цієї гангрени по всьому Тілу Церкви.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».