Мусульмани заборонили шлюби з немусульманами, а як у православних?

Духовне управління мусульман Росії оприлюднило богословський висновок, згідно з яким шлюби мусульман із християнками або іудейками («людьми Писання») є неприпустимими. Виключення робляться тільки в тому випадку, якщо наречена, християнка або іудейка визнають Мохаммеда пророком, що рівносильно зреченню від своєї віри.

Правильне це рішення чи ні – вирішувати мусульманам, але виникає інтерес дізнатися, а як дивиться Православна Церква на шлюби з іновірцями? Тим більше, що з вуст деяких відомих проповідників стали звучати заклики заборонити подібні шлюби і в Православ'ї.

Насправді такі шлюби заборонені вже давно. Ще в IV столітті Лаодікійський собор постановив: «Не личить зі всяким єретиком укладати шлюбний союз або віддавати таким синів або дочок, але допустимо брати від них, якщо обіцяються бути християнами». У 681 р. VI Вселенський Собор визнав правила Лаодикійського собору обов'язковими для всієї Церкви. Також і зовсім недавній документ «Про канонічні аспекти церковного шлюбу», затверджений Архієрейським собором РПЦ у 2017 р., містить визначення: «Не освячуються вінчанням шлюби, укладені між православними і нехристиянами...» А в документі «Таїнство шлюбу та перешкоди до нього» Критського собору 2016 р. взагалі говориться: «Шлюб між православними і нехристиянами категорично забороняється за канонічною акривією». Критський собор за фактом не став всеправославним, але даний документ був узгоджений предстоятелями всіх Помісних Церков у Женеві в 2016 р.

Отже, це не ми повинні переймати досвід у мусульман, а вони переймають наш досвід.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».