Восьма заповідь і ПЦУ

Юристий прийняв чиновників під виглядом громади УПЦ у Довжку. Фото: Фейсбук Хмельницької єпархії ПЦУ

Ну, прийняв і прийняв. Чому б ні, якщо парафіяни захотіли.

Ось лише проблема. Парафіяни не захотіли, вони категорично проти. А «перейшли» від їхнього імені зовсім сторонні люди. Організатори зборів у Довжку – чиновники Кам'янець-Подільської міськради: прессекретар Алла Чепелюк та радник мера, уніат (!) Ярослав Клизуб. Ці люди у квітні влаштували таке ж липове голосування щодо «переходу» кафедрального собору УПЦ у Кам'янці-Подільському. Сатаністи, нацисти, бюджетники і молодь, що просто прагне «движухи», намагалися штурмувати храм, але парафіяни його відстояли.

Абсолютно така сама ситуація і в Довжці. Всередині храму молилася його громада, а зовні активісти голосували за їхнє переведення до ПЦУ. Доходило до того, що організатори зупиняли на трасі машини та збирали підписи у водіїв і пасажирів.

Каменчани кажуть, що віджимання храму в Довжку – це помста віруючим особисто від мера міста. Адже саме від цього храму, незважаючи на всі заборони влади, вийшов на Почаїв хресний хід. Вийшов, як і 200 років до того.

І найголовніше. Про те, що «перехід» – це нахабна афера та обман, знають усі, зокрема й Павло Юристий. І він знає, що всі в курсі про його знання. Але все одно він йде на аферу і обман, аби отримати ще один храм.

І Юристий у ПЦУ – це не виняток, це правило. «Ієрархи» або самі організовують захоплення (як Зоря у Білій Церкві), або свідомо приймають «подарунки» від місцевої влади.

Восьма заповідь: «Не кради».

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».