Коли вони вже «нажеруться»?

Представники ПЦУ в Стрітенському храмі. Фото: Facebook

За інформацією СПЖ, Яременко зобов'язав усіх настоятелів у місті для створення масовки привести на літургію своїх парафіян.

Нагадаємо, цю церкву під керівництвом мера переводили до ПЦУ 30 червня в парку в той самий час (!), коли у самому храмі йшла літургія. У репортажі «Суспільне» голосувальники прямо казали, що вони не парафіяни, а приїхали з інших районів міста «підтримати» захід.

Тобто храм переводили до ПЦУ абсолютно сторонні люди. За численними свідченнями – бюджетники, причому часто зігнані під загрозою звільнення.

Чи знав про це Яременко? Звичайно. 

Тобто він свідомо пішов на обман, щоб відібрати в парафіян УПЦ їхній храм, хоча черкаські церкви ПЦУ й так напівпорожні, людей там дуже мало.

Виходить, «ієрарх» ПЦУ займається елементарною крадіжкою та шахрайством. Так само, як його білоцерківський колега Іван Зоря, який захопив Преображенський собор, та багато інших думенківських «ієрархів».

І тут кілька запитань.

1. Про який «діалог» із цими людьми може вести мову нормальний християнин, якщо вони відкрито грабують, гвалтують і брешуть? Який у цьому сенс? Щоб навчатися у них, як принижувати та знищувати ближнього?

2. Коли вони вже «нажеруться», коли скажуть собі: «Досить»? 

Усі знають індійську казку про золоту антилопу, здатну ударом копита висікати золоті монети, і жадібного раджу, який змусив її добувати золото собі. Антилопа попереджає, що якщо в якийсь момент він скаже «досить», його золото перетвориться на черепки. Раджа лише сміється, говорячи, що «золота не буває надто багато». Але коли його засипає монетами з головою, він хрипить це саме слово.

І настане час, коли «ієрархи» ПЦУ втратять усе награбоване. І вже зараз їм треба думати, що при цьому говорити.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.