В ПЦУ відмовилися відспівати воїна, бо «не Герой»? Ну, з ким не буває
Керівник Волинської єпархії ПЦУ Михайло Зінкевич. Фото: volyn24.com
Мати загиблого заявила, що «в соборі його відспівувати відмовилися, бо сказали, що сам помер». Мовляв, статус собору передбачає, що там відспівують лише «справжніх героїв», які загинули в бою. «Відспівувати в центральному соборі не можна, бо він не Герой?» – запитує мати.
В соборі у Зінкевича заявили, мовляв, це все неправда, до них ніхто не звертався, але водночас заявляють, що «цього дня в храмі мав відбутися похорон захисника, до нього готувалися, але тіло воїна так і не привезли».
І в адекватної людини не може не постати запитання – а навіщо готувалися до відспівування, якщо ніхто не звертався?
Навряд чи можна запідозрити нещасну матір, що в її ситуації вона організувала провокацію проти Зінкевича. Все вказує, що вона сказала правду. А отже – це однозначна ганьба для ПЦУ.
Уявіть, що почалося б у медіапросторі та серед «патріотів», якби таке сталося в соборі УПЦ? Уявили? А тепер подивіться на тишу в наших ЗМІ.
Відмовилися відспівувати військового, бо «не Герой"? Ну, з ким не буває.
Читайте також
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.
Керівний принцип Шарікова
Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.