Гряди, Господи, або Що святкувати у Всесвітній день народонаселення
Людина в натовпі. Фото: vogazeta
Про проблему майбутнього перенаселення нашої планети активно говорили у 60-70-х роках минулого століття. Проводилися великі міжнародні заходи з цього приводу в 80-90-х роках. Але згодом цю тему стали якось менше і не настільки активно виносити на рівень громадського обговорення. Я не знаю, з чим це пов'язано, але достовірно людство вже стрибнуло в прірву невизначеності, і тепер залишається чекати, що буде далі.
Тільки факти
Спочатку лише факти, їх дуже багато, але я постараюся якомога менше втомлювати читача. Якщо коротко, то протягом життя кількох найближчих поколінь на Землі очікується колапс. Нині на нашій планеті проживає 8 мільярдів людей. За часів Іісуса Христа на планеті було близько 300 мільйонів людей. Кількості одного мільярда ми досягли 1800-го року. У 20-х роках минулого століття нас було вже два мільярди. А в середині ХХІ сторіччя буде близько десяти-чотирнадцяти. І планета всіх нас винести не зможе.
Перспективи
Де ж так багато народжується людей? В Африці, Китаї, Індії, Південній Азії, Латинській Америці, а також мусульманських країнах по всьому світу. Сьогодні приріст населення Землі приблизно 90 мільйонів чоловік на рік. Але проблема не тільки в тому, що людині треба їсти та пити. Триста мільйонів автомобілів у світі споживають стільки ж кисню, скільки потрібно для всього населення земної кулі, це не рахуючи заводів, фабрик тощо.
Надалі кисень може взагалі зникнути з атмосфери. Але набагато раніше на Землі не вистачатиме їжі, а найголовніше − води для всіх її мешканців. Вже до 30-х років нашого століття споживання води у всьому світі зросте на 30%. Ну а те, що нам пропонуватимуть як «їжу», ви можете дізнатися з інтернету.
Причини та проблеми
Вчені говорять про те, що причина зростання населення вищеперелічених регіонів − це традиції ранніх шлюбів і багатодітних сімей, заборони на аборти і, звичайно ж, релігійні забобони. Насправді, головна причина проблеми, з якою зіткнеться людство вже найближчим часом, не в тому, що нас багато, а в тому, що людські пристрасті зробили з людства онкологію Землі.
Якби ми жили так, як зараз живуть дикі племена в глибинах Амазонки, з тими ж потребами та запитами до життя, то планета могла б прогодувати не лише десять, а й тридцять і сорок мільярдів людей. Але ніхто з тих, хто спробував, вже не захоче відмовитися від звичного комфорту і затишку.
Епідемії, катаклізми, війни, еміграції протягом історії були природними регуляторами кількості населення. Але медицина навчилася боротися з епідеміями, тривалість життя загалом стала більшою, а економіка та науково-технічний прогрес зробили так, що прагнення комфортного життя призвело до незворотних наслідків на планеті. Нині ми вичерпуємо останні запаси. Відновлення ресурсів землі у кількості, необхідній для життя планети, не відбувається вже кілька десятків років. Ще трохи і Земля нас тягнути вже не зможе, та й зараз ми живемо у борг, який не зможемо повернути.
Про національні перспективи
На тлі всіх цих подій ми бачимо, що населення України скорочується майже на півмільйона людей щороку. Безповоротна еміграція вже обчислюється мільйонами українців. На охорону здоров'я держава виділяє не більше ніж 3% бюджету країни, а це менше, ніж в Африканських країнах.
За даними ВООЗ, якщо країна виділяє менше ніж 5% на медицину, вона приречена на вимирання. Ще до війни з карти нашої країни зникли сотні населених пунктів, а те, що принесла нам війна, всім відомо. Народжуваність впала вдвічі-втричі. Навіть якби війна припинилася завтра, то для того, щоб Україна як нація вижила, потрібно докласти дуже багато зусиль. А за умов війни надії на це виживання практично немає.
Навіщо вам наша земля?
У Росії ситуація майже така сама. Чисельність її населення стрімко скорочується. Тільки за останні три роки росіян поменшало більш ніж на два мільйони людей. Скорочується також середня тривалість життя. Близько мільйона чоловіків виїхали з країни, побоюючись мобілізації.
У перспективі, за даними дослідницьких центрів, найближчими роками населення Росії скорочуватиметься ще стрімкіше – до трьох мільйонів людей на рік. Війна – це геноцид насамперед проти українського народу, але втрати у війні і для Росії безперечно обернуться ще більшим посиленням демографічної проблеми.
Враховуючи колосальне зростання населення в усьому світі та стабільне вимирання громадян Росії, не треба бути преподобним Серафимом Вирицьким, щоб передбачити, що чекає на найбільшу країну у світі з площею понад вісімнадцять тисяч квадратних кілометрів. Не може довго тривати ситуація, коли за Уралом, наприклад, житиме десять людей на квадратний кілометр, а в Китаї, Японії, Індії − близько тисячі.
Може, так і було задумано
Єдине, у що вписується Російсько-Українська війна, то це в плани зменшення населення світу в цілому. Звичайно ж, військові втрати і з того, і з іншого боку не вплинуть на зростання кількості жителів планети, але вони гарантовано вплинуть на поступове вимирання обох націй.
За прогнозами науково-дослідних центрів, населення європейських країн поступово поглинатиметься жителями Азії, Африки, Латинської Америки, Близького та Далекого Сходу, що призведе до повного зникнення європейської раси як такої.
Чого нам чекати
Вчені з-поміж оптимістів говорять про те, що після досягнення піку в кількості 10-14 мільярдів осіб чисельність жителів Землі поступово йтиме на спад. Нав'язування нетрадиційних шлюбів, руйнація інституту сім'ї та релігійних цінностей, глобалізація, ідеологія споживання та гедонізму призведуть до того, що кількість народжуваних дітей безперервно зменшуватиметься.
Крім того, планується навчитися ефективно використовувати сучасні наукові технології для того, щоб годувати людей хімічними витворами кулінарного мистецтва, а також використовувати людські трупи, у тому числі у харчовій промисловості. Але ці ж вчені прогнозують, що настане період, коли Землю населятимуть близько 80% немічних і непрацездатних людей похилого віку і 20% працюючої молоді, якій треба буде цих людей похилого віку утримувати.
Проте оптимістичні прогнози мало можливі. Розвиток сучасної цивілізації схожий на розкочегарений паровий котел, який неможливо зупинити. Він все більше і більше набирає сили, температури і доходить до того стану, коли повинен вибухнути і рознести все навколо себе. Люди, які звикли до благ цивілізації, ці блага тільки примножуватимуть, і не зможуть від них відмовитися навіть перед загрозою голодної смерті та зневоднення. Цивілізаційний регрес неможливий за жодних умов. Ну а прогнози на майбутнє вчених-песимістів дуже сумні.
Особиста думка
Але, можливо, все буде інакше. Те, про що говорять вчені – це логічне очікування на те, що буде, якщо людство продовжить своє існування так, як воно жило досі. Але все може йти не так.
Якщо все йтиме так само, як зараз, то християнство як світова релігія має повністю зникнути у всіх своїх різновидах. Можливо, що залишаться лише якісь її синтетичні напівязичницькі форми. Домінуючою світовою релігією буде іслам, значно меншою мірою – буддизм. Решта простору духовного світу заповниться національними язичницькими культами.
Але все це не узгоджується з тією картинкою кінця світу, яку малює нам Одкровення Іоанна Богослова та Священне Передання Церкви. Очевидно, до цього всесвітнього колапсу людство просто не доживе, або ж прийде щось таке, чого раніше ніколи в історії нашого світу не було. Але за це «щось» має бути заплачено дуже дорогою ціною. Можу припустити, що саме під час його побудови настане кінець світу.
Можливо, цим «щось» є так звана «Четверта промислова революція», «Новий світовий порядок», «Велике перезавантаження», можете назвати це, як хочете. Загалом треба визнати, що в людства в цій ситуації ніякого іншого вибору і немає, як тільки прийняття якихось радикальних і болісних для більшості жителів планети рішень. Швидше за все, так звана «світова еліта» вважає себе відповідальною за майбутнє Землі і таким чином намагається врятувати світ від неминучої загибелі та зберегти людську расу як таку. Щоправда, якщо платою за це буде розлюднення самої людини, тоді виникає логічне запитання – а в чому ж сенс такого «порятунку»?
У людському житті Землі є свій духовний сенс. Тут її душа проходить стадію тимчасового буття в тілі, перед тим, як переселитися назавжди у вічне життя, де вже не може бути перенаселення. Сенс існування людської цивілізації один – народжувати в інший світ святих. Якщо дерево перестає приносити плоди, його зрубують і кидають у вогонь, щоби не займало місце у всесвіті.
Але, як би там не було, «таємниця беззаконня» вже діє, і мені здається, що символічні образи, описані в Апокаліпсисі Іоанна Богослова, почнуть перед нами розкриватися вже в найближчому майбутньому. Якщо це так, то історія людства поступово наближається до найрадіснішої події, якої чекали, на яку сподівалися, якою жили всі християни від перших століть до останніх.
Я, звичайно, не впевнений, що доживу до цього дня, але щось мені підказує, що Господь уже «поблизу дверей», і нам недовго чекати на події Великодня. Це тішить, надихає і дає надію на те, що скоро все минеться. Потрібно лише потерпіти, хоча останнім християнам буде найважче.
Гряди, Господи Іісусе!
Читайте також
Новомученики XX століття: священномученик Олександр Харківський
Він прийняв священний сан досить пізно, у 49 років, а його святительське служіння проходило у непрості 1930-ті роки. Але всього цього могло й не бути...
Розум у пеклі, а серце в Раю
Практичне богослов'я. Роздуми над формулою спасіння, даною Христом старцю Силуану.
Новомученики XX століття: священномученик Дамаскин Глухівський
Єпископ Глухівський Дамаскин (Цедрик) був розстріляний у 1937 р. За життя перебував в опозиції до митрополита Сергія (Страгородського), проте канонізований Церквою.
Про що говорить Апостол у свято Успіння Богородиці
Апостольське читання цього дня дивовижно і на перший погляд не логічно. Воно ніби зовсім не відноситься до сенсу свята. Втім, розкриваючи нам таємниці богослов'я.
Проєкт ПЦУ та Брестська унія: що було, те й буде
Проєкт ПЦУ: участь у ньому держави, мотиви та методи, все це дуже нагадує Брестську унію 1596 р. Можливо, і наслідки будуть подібними. Якими саме?