Про ситуацію з ПЦУ на Афоні

Свята Гора Афон. Фото: agionoros.ru

Приймають думенківців, як і раніше, лише в чотирьох монастирях із двадцяти: Ксенофонті, Пантократорі, Симонапетра і Новому Есфігмені. Ще три – на роздоріжжі. Решта 13 – різко проти. Водночас майже в усіх із сотень келій, розкиданих по Афону (навіть тих, що належать пропцушним монастирям), думенківців не пускають і на поріг. У кожного паломника з України обов'язково запитують – до якої він належить конфесії.

Коли делегація з України зустрілася зі старцем Гавриїлом Карейським, він сказав таке: «У мене для вас послання. Тримайтеся Митрополита Онуфрія і його канонічної Церкви».

Проте в Думенка нерідко йдуть на обман. У монастирях і келіях, де ПЦУ не пускають, вони, на запитання щодо приналежності, кажуть: я з УПЦ або «просто православний». Саме так «єпископ» ПЦУ Павло Юристий намагався потрапити до Пантелеймонівського монастиря 2019 року. Коли він туди прямував, то на запитання, до якої конфесії він належить, Юристий відповів, що «православний». Однак ігумен Євлогій до обителі його не пустив.

Таким чином, Афон у мініатюрі відображає ситуацію з ПЦУ у світовому Православ'ї. Контактує з думенківцями лише невелика частина священноначалія, яка перебуває в особливо тісних стосунках із Фанаром. Решта ПЦУ цураються. І немає жодних підстав думати, що ситуація може змінитися.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».