Про «віджимання» Іонинського
Іонинський монастир. Фото: wikipedia
До того були клони Києво-Печерської та Почаївської лавр, п'ятьох монастирів на Волині та Тернопільщині. І добре б у ПЦУ були тисячі бездомних монахів, а обителі УПЦ стояли порожніми. Адже ні, все навпаки.
В Лаврі у намісника ПЦУ ледь набирається на службах в Успенському 30-40 людей. Якщо відіжмуть Іонінський, немає сумнівів, що він також спорожніє.
Але виникає збентеження – ну як Думенко і К° не соромно? Адже всі бачать, що вони займаються елементарним грабіжництвом. Як це узгоджується із заповіддю «не вкради», «не бажай вдома ближнього свого»? Адже очевидно, що ніяк. До того ж усі обителі, включаючи Лавру та Іонинський, братія відновлювала після радянських руїн самотужки.
Напевно, кожен ставив собі питання – а як не соромно членам ЛГБТ кричати всім навколо про своє інтимне життя, виставляти його напоказ, ходити парадами? Напевно, коли совість замовкає, починає кричати її симулякр, антисовість. І ніщо вже не може змусити її замовкнути.
Мабуть, у нашому випадку механізм такий самий.
Читайте також
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».