Думенко й діалог із УПЦ: можна більше не прикидатися?
Епіфаній Думенко. Фото: ПЦУ
Мовляв, немає сенсу: там одні колаборанти, які ненавидять все українське. «Тим більше, коли є своя, справді українська та автокефальна Православна церква».
Начебто, з точки зору Думенка все логічно. Але не зовсім. За останній рік є низка заяв як самого Епіфанія, так і його «синоду», де йшлося про готовність об'єднання з УПЦ.
• 22.03.2022: «Наш Священний Синод закликає архієреїв, духовенство, монастирі та релігійні громади МП в Україні… увійти в канонічне єднання з Православною Церквою України».
• 24.05.2022: «Священний Синод закликає керівництво МП в Україні… розпочати з Православною Церквою конструктивний діалог».
• 31.05.2022: «Ми очікуємо на конкретні пропозиції іншої сторони (УПЦ, – Ред.) щодо перших кроків у діалозі та призначення відповідальних за ведення діалогу осіб».
І йдеться не про те, що в УПЦ засмучені зміною позиції ПЦУ. Просто влада пояснювала свої репресії проти УПЦ, зокрема й небажанням її діалогу з ПЦУ. Наприклад, Ткаченко аргументував цим вигнання УПЦ з Лаври. Мовляв, ви працюєте проти єдності країни.
Звісно, до ПЦУ ніхто жодних претензій щодо «єдності країни» пред'являти не буде. А сам Думенко, очевидно, вирішив, що дні УПЦ закінчуються, і можна більше не видавати себе за голуба миру.
Що ж, мабуть, тепер «християни» ПЦУ аргументуватимуть захоплення необхідністю погромів «колаборантів, які ненавидять все українське».
Читайте також
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».