«Національна церква» помре як безглуздий пережиток минулого

Церква в Україні

І, зважаючи на все, навіть нижня межа може бути надто оптимістичною цифрою. Що з цього випливає?

1. За 30 років незалежності ми втратили майже половину населення (максимум був у 1994 – 52,2 млн.).

2. Попереду – подальше падіння (народжуваність удвічі менша за смертність, війна, масова еміграція).

3. За словами заступника директора інституту О. Гладуна, наші території заповнюватимуть інші етноси. Нам це важко прийняти, але це думка спеціаліста, підкріплена фактами.

Що з цього випливає? Не будемо торкатися економіки і соціології, тільки релігії. Ставка на «національну церкву», де на перше місце ставиться служіння нації та держінтересам – це шлях у нікуди. Може так статися, що вже за життя наших дітей цей тренд просто не буде затребуваний ніким, навіть у разі беззаперечної перемоги у війні з РФ. Іноплемінникам така церква точно не буде цікавою. І тим більше їм не зрозуміти богословських «нововведень», на кшталт тез, ніби вбивство ворога – це не гріх, славлення нації, чи обґрунтування захоплення храмів інших християн.

Коли вчення Христа підганяється під рамки якоїсь ідеології, такий варіант «християнства» нікому, крім його творців, не потрібен. Адже всі знають, що в Божому Царстві немає ні елліна, ні іудея.

Ми зараз не можемо припустити, що, наприклад, у Німеччині створили «німецьку церкву», у Швейцарії – «швейцарську», і держава всіх туди насильно заганяє. У тому числі й тому, що там живуть люди різних культур і народностей.

Завтра такі люди житимуть у нас. І «національна церква» помре як безглуздий пережиток минулого.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.