Народ першого і другого сорту
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ у Львові. Фото: 24tv.ua
Півроку тому підпалили Володимирський храм УПЦ (його неодноразово підпалювали). Мер Львова Садовий тоді сказав, що до храму ходить всього «кілька бабусь» (насправді – більше сотні парафіян), і не варто взагалі звертати на це уваги.
А 6 квітня влада цей храм знесла екскаватором. Напередодні був захоплений кафедральний собор УПЦ та опечатаний Троїцький, останній храм у Львові. Садовий тоді прозвітував, що «за 2 дні ми завершили історію УПЦ у місті».
Що зрештою?
Коли підпалюють храм уніатів – це в очах влади «злочин проти народу».
Коли зносять (!) і захоплюють храми УПЦ – це «завершення історії московського патріархату». І це при тому, що парафіяни цих храмів – не москвичі, не рязанці, а ті ж таки львів'яни, представники українського народу.
Чи у нас народ тепер першого і другого сорту?
Читайте також
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».