У ЄС теж переслідують «неправильні» конфесії?

Конституція України Фото: liga.net

А водночас в Україні сталася низка показових випадків навколо храмів УПЦ.

•  У Колибаївці Хмельницької області громаду УПЦ перереєстрували в ПЦУ попри те, що віряни двічі засвідчили свою вірність Митрополиту Онуфрію та поінформували про це владу.

•  У Боярці мер за бюджетні гроші встановлював білборди із закликами до містян прийти та проголосувати проти «московського патріархату», а потім влаштував незаконні збори людей, які не мають до храму жодного відношення. Перспектива та сама, що й у Колибаївці.

•  У Чернігові влада зобов'язала УПЦ звільнити низку старовинних монастирів та храмів, знущально запропонувавши альтернативу у вигляді шаленої оренди.

• Київрада постановила заборонити УПЦ проводити будь-які заходи поза храмами (наприклад хресні ходи) і закликала уряд «невідкладно» заборонити діяльність УПЦ.

І це новини «навскидку» протягом декількох днів. Останні місяці такі новини йдуть щільним потоком.

І тут запитання до уряду: а в релігійній сфері у нас «самоаудит» на відповідність законодавству ЄС буде проводитися? Чи для Європи все це свавілля – норма?

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».