«Клуб сатани після уроків»: дитячий гурток на шляху до пекла

Важливо вберегти дітей від небезпечного впливу світових тенденцій. Фото: СПЖ

В останні кілька місяців у різних школах США були відкриті так звані «Клуби сатани після уроків». Всього відомо про щонайменше п'ять подібних закладів. Всі вони позиціонують себе як організації, створені для підтримки права на свободу віросповідання та для пропаганди наукової методології в освіті. Керівництво «клубів» стверджує, що вони з'являються в школах тільки після того, як їх про це попросять батьки, які не бажають, щоб їхні діти брали участь в організаціях християнського характеру.

Примітно, що ці клуби заперечують свої зв'язки із чорною магією та сатанізмом.

Проте більшість батьків, і не лише християни, вважають, що наявність таких гуртків у школах є неприпустимою і навіть небезпечною для дітей. Чи це так насправді? Що стоїть за стрімким зростанням популярності сатанізму у світі? І чи можемо ми, християни, якось протистояти цьому?

Чим небезпечний сатанізм?

Америка, подобається нам це чи ні, таки глибоко релігійна країна. Досі в уряді США розпочинають день із молитви, а засідання Конгресу відкриває священник. Багато американців не просто вважають себе християнами, але впевнені, що буквально «живуть» Біблією. Тому не дивно, що, на їхню думку, сатанізму не місце не лише в школах, а й у американському суспільстві взагалі. З цим твердженням не можна не погодитися.

По-перше, сатанізм усвідомлено та цілеспрямовано суперечить фундаментальним християнським цінностям. Сатанізм – антагоніст християнства. Послідовники цього релігійного вчення закликають до поклоніння «ворогу роду людського», оспівують його як «першого революціонера» та «борця за свободу». Достатньо відкрити Святе Писання, щоб зрозуміти ставлення християн і християнства до демонів і зла.

По-друге, наявність «сатанинських клубів» у школах однозначно небезпечна для дітей. Ідеї сатанізму та чорної магії, які шкодять їхньому духовному та емоційному здоров'ю, не просто захоплюють дітей, а стають все більш популярними в сучасному суспільстві. У цьому їм дуже допомагає кінематограф (наприклад, суперпопулярний серіал «Уенсдей» буквально переповнений цими ідеями), література та масова культура. Крім того, досить часто такі «клуби сатани після уроків» залучають дітей до небезпечних практик – членоушкодження та жертвопринесення. Прикладів дуже багато.

По-третє, «сатанинські клуби» в школі будуть негативно впливати на такі поняття, як моральність і порядок. Погодьтеся, що спотворене поняття про моральність у сатаністів безумовно вступить у суперечність із тими етичними принципами, на яких побудовано наше суспільство. Здогадатися про результати сатанинської «етики» нескладно: блуд, суїцид, вбивства.

Здавалося б, всі перераховані вище аргументи проти допуску сатаністів до шкіл настільки очевидні, що сперечатися з ними безглуздо. Але сатаністи сперечаються.

Вони стверджують, що «клуби сатани після уроків» необхідні для того, щоб надати майданчик для спілкування тим, хто не дотримується християнських переконань, а також потрібні для заохочення релігійної терпимості.

Але чомусь прихильники антихристиянства не помічають, що всі розмови про «релігійну терпимість» вони ведуть лише в контексті християнства. Іншими словами, ніхто з любителів «свободи віросповідання» навіть не спробував прийти до ісламської школи із пропозицією відкрити там «клуб шайтана після уроків». Хоча… може, й були такі, але ми про це вже ніколи не дізнаємося. Тому що із «шайтаном», швидше за все, вони зустрілися раніше, ніж вийшли з території ісламської школи.

Це означає, що саме християни найбільш терпимі до того, що сьогодні відбувається у світі. Терпимі тому, що Господь дав Заповідь про любов до ворогів. Чи це означає, що «терпимість» християн провокує розвиток сатанинських ідей у світі? Ні. Причини популярності антихристиянства в іншому.

Причини зростання популярності сатанізму у світі

Є кілька факторів, які вплинули на зростання сатанізму у світі в останні роки.

По-перше, сьогодні на повну потужність працює пропагандистська машина, спрямована на неприйняття традиційних християнських цінностей. Навіщо? А тому, що, за влучним висловом богослова та історика Дмитра Поспєловського, «християнство завжди буде протистояти будь-якій формі тоталітаризму». Християнство ґрунтується на свободі. І якщо сьогодні свобода – річ відносна, то християнство стає небезпечним.

Зрозуміло, що підрив фундаментальних християнських принципів, на яких будується наше суспільство, підштовхне людей не лише до пошуку інших принципів, а й змусить шукати, чим і як можна заповнити духовну порожнечу, яка виникає внаслідок втрати християнського світогляду. Звідси – спокуса сатанізму та інших псевдорелігій.

Неабияку роль відіграє в цьому сенсі й Інтернет, який не лише надає «потрібну» інформацію про сатанізм, а й уможливлює спілкування з однодумцями.

По-друге, ще одним фактором, що впливає на зростання популярності сатанізму, є наголос на індивідуалізмі й збочене поняття «особистої» свободи в сучасному суспільстві.

Сьогодні свобода розуміється виключно як «що хочу, те роблю». Зрозуміло, що таке самовідчуття не може змиритися з християнством, для якого свобода – це любити і бути любимим, це свобода від гріха та залежностей.

Крім того, сучасна популярна культура, така як музика, фільми та телешоу, не просто просуває сатанинські ідеї, а й усіляко підкреслює «нормальність» сатанізму та окультних практик. Що, до речі, не дивно, оскільки, на мою думку, пов'язане з нормалізацією гомосексуалізму, педофілії, а тепер і зоофілії.

Іншими словами, популярність сатанізму – це результат боротьби проти християнства та християнських цінностей. Але чи можна цьому хоч якось протистояти?

Як ми можемо протистояти сатанізму?

Так, не тільки можна, а й потрібно. Християни покликані до проповіді Благої Вісті, тобто проповіді Євангелія. Наше завдання – зменшити кількість зла у світі, розпочавши при цьому з себе. Кожен з нас є воїном Христовим, який, за словами апостола, має «протистояти злу» через особистий аскетизм і благочестя.

Другим, але не менш ефективним способом боротьби проти зростаючого впливу «ворога роду людського» у світі є освіта. Християни не тільки повинні навчати своїх дітей, а й зобов'язані розповсюджувати світло Євангелія в суспільстві. Їхня місія – бути свідками Христа в житті людей та світу. Природно, що в плані технічному християнська освіта має включати інформацію про історію та вірування сатанізму, а також про негативні наслідки, до яких може привести долучення до цих магічних і окультних практик.

Найважливішим аспектом у протистоянні поширенню сатанізму є молитва. Християни повинні молитися за тих, хто захоплюється ідеями сатанізму. Якщо це, не приведи Господь, ваші близькі – крім молитви можна накласти на себе ще й піст.

Також важливим чинником має стати взаємодія християн із культурою. Нам не треба тікати від суспільства, вважати, що в ньому немає місця Євангелію. Навпаки, ми повинні прагнути позитивно впливати на всі суспільні та культурні процеси, через особистий приклад просуваючи такі цінності, як любов, співчуття та жертовне ставлення до інших людей. Якщо наше життя стане видимим і дієвим доказом сили Христа і християнства, то ми з Божою допомогою зможемо змінити світ на краще.

Зрештою, нам, християнам, треба завжди пам'ятати, що «наша боротьба не проти крові і плоті, а проти духів злоби піднебесної». Тому до питання протистояння силам зла у світі треба підходити зі смиренністю та благодаттю.

У будь-якому випадку протистояти сатанізму треба. Без цього протистояння наше суспільство загине. Але разом з тим покладатися в цій боротьбі можна лише на Бога. Тільки Він може зруйнувати всі підступи диявола у світі.

Читайте також

Бідний Лазар: найкращий засіб порятунку від пекла

Недільна проповідь.

Що не досказно у притчі про сіяча

Недільна проповідь.

«У гоніннях ми складаємо іспит нашої віри Христу»

Про мужність гнаного духовенства Черкаської єпархії. Розповідь про долю захопленого храму в містечку Драбові.

Про анафему взагалі та анафему меру Черкас зокрема

Митрополит Черкаський Феодосій проголосив відлучення мера Черкас від Церкви. Очевидно, це не останній такий випадок. Що таке анафема?

Безмозкі люди ближче до Бога, ніж безсердечні

Дух, який живе в нас, завжди тихий і мирний, а егоїзм метушливий, боягузливий і неспокійний. Коли ми знайдемо самі себе, то разом із собою знайдемо Бога.

Зона – це світ померлого Бога

Недільна проповідь.