Про підсумки обшуків СБУ в храмах і монастирях УПЦ

Масові обшуки пройшли у монастирях УПЦ. Фото: пресслужба СБУ

Це: Києво-Печерська лавра, Звіринецький монастир Києва, монастирі та управління Сарненської єпархії. Результати такі.

  1. Знайдено 2 млн гривень, 100 тисяч доларів та «кілька тисяч рублів». Цифри начебто чималі. Але згадаймо слова голови Держетнополітики, що лише одна Лавра щомісяця платить мільйони за комуналку. А витрати Сарненської єпархії? Утримання, ремонт та будівництво храмів, зарплата співробітників, благодійна допомога – все це величезні суми. Причому така сама ситуація абсолютно в будь-якій конфесії – в ПЦУ, УГКЦ чи РКЦ те саме. Ну а російських рублів, судячи з фото, в СБУ знайшли аж 3 тисячі. Смішно.
  2. Були допитані іноземці, зокрема й громадяни РФ, деякі з них «надали паспорти та військові квитки СРСР, взагалі не мали оригіналів документів, а лише їх копії, або мали паспорти громадян України з ознаками підробки чи пошкодження». Не зовсім зрозуміло, як в СБУ визначили, що це громадяни РФ, якщо вони мали документи СРСР або України. Але, можливо, тут йдеться про ченців. Нагадаємо, Києво-Печерська лавра почала діяти ще за СРСР, у 1988 році. Саме тоді й прийшла переважна більшість насельників. Чи є загроза нацбезпеці в тому, що вони не бігали по паспортних столах, щоб змінити радянські документи? Відповідь зрозуміла. Те саме можна сказати й про інші монастирі.
  3. Чверть тексту присвячена допитаному в Лаврі українцю, причетному до «проросійського інформагентства», голова якого мав в Україні земельні ділянки та заклади громадського харчування. Тут виникає подив – яке весь цей «кримінал» має відношення до УПЦ? Якщо ця людина злочинець – її мали затримати. А якщо ні – вона може перебувати в будь-якій точці України. Навіщо про це писати? Зазвичай подібні факти інкримінуються, коли звинуватити нема в чому, але щось написати треба.
  4. Щодо фото, представлених СБУ. Там зображено: книгу святителя Серафима (Соболєва) «Русская идеология», газета «Русский вестник» за 2020 р., журнал «Русский дом» за 2014 р., стос великодніх привітань Патріарха Кирила, листівки з фото Патріарха та нібито його текстом.

Чому нібито? Тому що з трьох абзаців перший висмикнутий із проповіді 24.02.2022, другий – 19.04.2014, а третій взагалі до глави РПЦ не має стосунку. Дуже складно повірити, що такими займалися в монастирях УПЦ. Які висновки?

Іншими словами, СБУ має чітко сказати суспільству, що в УПЦ причепитися нема до чого. Отже – всі, що верещать про заборону Церкви, повинні вибачитися та зайнятися якоюсь корисною діяльністю.

Читайте також

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».