День блуду, або Що робити зі «святом закоханих»

Не так давно в календарі українців з'явився так званий День закоханих, який також збігається з відзначенням Католицькою Церквою пам'яті святого Валентина. У торгових точках миготять рожеві сердечка найрізніших модифікацій, а продавці тюльпанів за день роблять піврічну виручку. Але ні для кого не секрет, що в ці дні також різко зростає продаж алкоголю і презервативів. І всі ми прекрасно знаємо, що це означає – під вивіскою «церковного» свята молоді люди, часто ледь знайомі, дуже «любовно» проводять вечір 14 лютого.

– Напередодні свята Стрітення Господнього молодь України масово впадає в блуд. І багато немолоді теж, – упевнений протоієрей Іоанн Горіа, настоятель одеського храму ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» і духівник Марфо-Маріїнської обителі. Причиною тому священик вважає масовану популяризацію відзначення 14 лютого Дня закоханих, названого також днем святого Валентина.

Знищення інституту сім'ї та шлюбу

Зрозуміло, що з моральністю і цнотливістю у нас в країні не дуже і в усі інші дні – досить побіжно глянути на екрани телевізорів і новинні портали Інтернету. А також згадати статистику абортів, розлучень та інших наслідків легкого ставлення до справ любовних. Та й пропаганда свободи моралі потоком ллється зі всіх засобів масових комунікацій весь рік і 24 години на добу. Так чи може свято з красивою назвою «День закоханих» посилити проблему?!

– День закоханих – це не день сім'ї і не день шлюбу. У тому вигляді, в якому він пропагується ЗМІ і сприймається суспільством, це свято носить формат свободи сексуальних відносин і спрямований на знищення інституту сім'ї та шлюбу, – каже отець Іоанн. – Проштовхування святкування дня св. Валентина в Україні почалося років 18-20 тому. Як і дня всякої нечисті – Хеллоуїна. Раніше у нас про них і не чули. Причому, і в тому, і в іншому випадку релігійні свята римсько-католицької церкви ще в західних країнах зазнали модифікації і отримали як відверто комерційний акцент, так і явну гріховну складову. А ініціатором підміни понять, що у них тоді, що у нас зараз, виступали і виступає світська влада.

Як зазначає священик, інститут держави у всіх країнах підтримав святкування дня св. Валентина саме як бізнес-проект, а для розширення кола споживачів тематичних товарів знехтував моральними засадами. Для сімейних людей святкування Дня закоханих стало ще одним приводом витратити гроші і подарувати один одному увагу і подарунки. Але для зовсім молодих і неодружених свято виявилося стимулом не тільки проявити свої почуття «валентинками», а й вступити в сексуальні відносини.

– А це порушення сьомої заповіді Господньої і Благословення Божого, – говорить отець Іоанн. – І прикривається гріх блуду ім'ям святого мученика Валентина. А він був цілителем і допомагав у багатьох недугах, в тому числі і в хворобах психічного і нервового характеру. У Німеччині та Австрії цього святого вважають покровителем психічно хворих і у день його пам'яті 14 лютого звершують богослужіння. Православна Церква відзначає пам'ять св. Валентина Інтерамнського 12 серпня (за новим стилем).

Квитки на свободу проявів

На думку отця Іоанна, сучасний формат святкування Дня закоханих згубно діє в першу чергу на молодь. Підлітки-школярі та студенти отримують додаткову мотивацію до активних дій любовного характеру і їх продовження в сексуальному контексті. Межі дозволеного не позначаються.

– День закоханих – спеціально посилений стан плоті до скоєння гріха. Сучасне розуміння закоханості вже навіть зобов'язує до певних відносин. Інакше дівчина не цікава, юнак слабак. Це не як раніше на 8-е березня і 23-е лютого, в абсолютній більшості, дарували подарунки і все. Втім, зараз вже школярі п'ятих-шостих класів поводяться неприпустимо вільно у проявах взаємин статей. А підтекст свята такий, що в цей день треба закохуватися. Причому, вибрати можна будь-кого – аби потрапити в загальний настрій і стиль. І «валентинка», квіточки та інші подарунки служать свого роду квитком на свободу проявів у цей день.

За оцінкою священика, дуже маленький відсоток таких відносин має продовженням створення сім'ї, реєстрацію шлюбу, а тим більше вінчання. У 16-17 років одружитися ще рано, а на секс заборони немає.

– Не можна Боже благословення, благословення Раю ось так використовувати, не перебуваючи в законному шлюбі. Сім'я, шлюб, подружжя – ці відносини святі. Як же можна з цього робити смітник?! А День закоханих – це штовхання суспільства на гріх блуду. Як наслідок – аборти, гормональна контрацепція, що підриває здоров'я жінок, діти з вродженими захворюваннями та інші покарання Божі.

Що робити – поки незрозуміло

Однак є священики, які вважають, що нічого поганого у самому факті святкування Дня закоханих немає. Радіють люди, вітають один одного, подарунки дарують – ну і слава Богу. Це ж краще, ніж сваритися і ворогувати. І можна не робити акцент на гріховному підтексті, а підтримати прагнення людей до вираження любовних почуттів, але привести суть свята до більш пристойного формату. В історії Церкви є приклади, коли язичницькі свята були трансформовані в християнські. Чому б не зайняти більш лояльну позицію? І що, все-таки краще: боротися з Днем закоханих, не помічати його або трансформувати?

– Чим більше ми, священики, говоримо про це свято з будь-якої позиції, тим більше ми до нього привертаємо уваги, – вважає отець Іоанн Горіа. – Тільки в Одесі 300 тисяч студентів. І навіть 100 священиків що можуть зробити в контексті цього свята – як мінімум, загострити інтерес до нього. А святкування цього дня буде розвиватися, і його будуть і далі використовувати в різних цілях. Ми бачимо, як насаджується це явище, але що робити – поки незрозуміло. Боротися з цим ?! Але скільки не кажи молоді, що блудити грішно, кого це зупинить ?! Але Бог всемогутній, і не треба спокушати Його, очорняти себе гріхами. Не для цього Христос прийшов, щоб ми всередині себе Рай руйнували. А від порушення заповіді Божої будуть люди терпіти скорботу... І наше завдання донести до них: «Хочеш жити щасливо – живи, як Господь звелів».

Священик нагадав, що в Православній Церкві є прекрасні свята – Жон-мироносиць, коли жінка вшановується у всій величі її призначення, та святих Петра і Февронії – день сім'ї, любові і вірності. Однак в Україні це свято не підтримується державою і особливо не популяризується Церквою.

– Але потрібно пам'ятати, що будь-який день, який ми проживаємо у християнський час, освячений благодаттю Божою і Божественною радістю – благословенний день, коли сходить сонце, починається нове життя... Кожен з цих днів має своїх святих, политий мученицькою кров'ю святих угодників Божих. І всі наші дні повинні бути ще й днями покаяння, відчуття життя як неоціненного дару Божого і подяки Йому за все.